Шпальти усіх вітчизняних ЗМІ та Інтернет-видань, громадсько-політичні рухи, навіть пересічні громадяни звідусіль кричать про оголошення підозри Віктору Медведчуку у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів в українському Криму. Проте, чи остання це підозра? 

Існує доволі цікавий епізод, в якому Віктор Медведчук може бути причетний до вчинення терористичного акту біля будівлі свого ж каналу «112 Україна» у липні 2019 року. Схоже, що саме тоді і саме за вказівкою путінського кума одіозний Семен Семенченко втягнув членів своєї ПВК «Donbass Battalion corporation» у вчинення злочину. «У ніч на 13 липня у Києві на вулиці Дегтярівській двоє невідомих з гранатомета обстріляли будівлю телеканалу «112 Україна» – писали тоді ЗМІ. 

Що ми маємо: 

• 21 липня 2019 року – парламентські вибори в Україні; 
• канал «112 Україна» – основний опозиційний, «медведчуківський» канал, інформаційний агент Кремля. 
• чинна влада та провладні націоналістичні рухи – об’єкти  дискредитації як екстремістів з посиланням на утиски свободи слова, порушення прав людини, пропаганду «бандерівсько-нацистських ідей».

Доволі непогані вихідні дані для здійснення ефективної PR-кампанії політичної сили «Опозиційна платформа – За життя» напередодні виборів на підґрунті звинувачення провладної свити в узурпації влади та придушенні «нєугодних». Було вирішено вдатися до радикальних дій: терористичний акт. І щоб ніхто не постраждав, обстріл будівлі каналу було здійснено далеко за північ – ні тобі свідків, ні постраждалих. Навіть будівля мало пошкоджена.

Натомість подія отримала масштабний розголос у ЗМІ, «медведчуківські» звинувачення української влади у переслідуванні опозиції лунали в європейській колисці прав людини, в Страсбурзі.

І це спрацювало: рейтинги Медведчука та «ОПЗЖ» дійсно злетіли за тиждень до виборів.

Тоді, у 2019 році, за фактом вказаних подій було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 258 КК України («Терористичний акт»). Тоді, здійснений теракт трактували і як чітко сплановану провокацію з метою зриву мирної акції активістів під будівлею телеканалу через покази фільму «Відкриваючи Україну», де основним коментатором є Віктор Медведчук, і як категоричну позицію активістів проти проведення телемосту «Треба поговорити» між каналом Медведчука «NewsOne» та російським «Росія 1». Справні ж мотиви лишалися поза кадром. Недовго.

Сьогодні спостерігаємо активну тенденцію до викриття давно забутих та відкинутих у далекий ящик справ, у яких не всі запитання мають чіткі відповіді. Що ж, хороша тенденція. Адже всі правопорушники повинні нести відповідальність, незважаючи на кількість новеньких автомобілів у підземному паркінгу.

Детальніше: http://fake-news.org.ua/golovne/65-ogolosheno-pdozru-vktoru-medvedchuku-za-terakt.html?fbclid=IwAR1aV-NBg1a7eAKqEZid-jQ2HTWUYuGwClGz1K5wivMzzskIkZmazHqLMjs

Сьогодні в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. Однак попри те, що українці віддають данину пам'яті жертвам сталінських часів, в сучасному світі репресії також мають місце. Як заявило Міністерство закордонних справ України, в бік нашої країни це активно робить Російська Федерація. Йдеться про те, що відбувається на окупованих територіях України.

"У цей день ми згадуємо минуле, щоб уникнути подібного в майбутньому. Однак з розпадом СРСР політичні репресії нікуди не зникли. Російська Федерація, слідуючи радянському досвіду, розгорнула широкі репресивні кампанії на тимчасово окупованих нею територіях України. Росія продовжує незаконно утримувати за ґратами в окупованому Криму і на території РФ більше ніж 100 громадян України з політичних мотивів", - заявили в МЗС.

Відомство повідомило, що починає проєкт "Незламні", в рамках якого буде ексклюзивно публікувати листи незаконно утримуваних в Росії і на території окупованого Криму українців.

Детальніше: https://myc.news/ua/specproekty/rossiya_provodit_repressii_protiv_ukrainy__mid

Низка загадкових смертей лікарів Омської міської лікарні, куди Олексій Навальний був терміново госпіталізований 20 серпня після отруєння та де проходив «лікування» до відправки за кордон, наводить на певні роздуми.

Служба безпеки України розкрила вчинення терористичного акту, а саме обстрілу ТОВ «Інформаційного агентства «112-канал», який стався у липні 2019 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що обстріл будівлі телеканалу організував Семен Семенченко. Усе це відбувалося під час виборчої кампанії до Верховної Ради України. Цей теракт був використаний представниками держави-агресора у гібридній війні проти нашої країни. Для вчинення злочину фігурант залучив двох учасників підпорядкованого йому збройного формування.

У червні 2019 року Семенченко, разом зі спільником, провів розвідку місцевості поблизу будівлі телеканалу. Вони обирали оптимальний спосіб вчинення теракту, зокрема, шляхи відходу з місця злочину і наявність камер відеоспостереження.

Також Семен Семенченко організував передачу грошей для придбання транспорту та інших засобів, необхідних для здійснення злочину.

За початковим задумом організатора, виконавці теракту мали придбати автомобіль, закласти в нього великий обсяг вибухівки. Потім припаркувати авто біля будівлі телеканалу і у визначений час підірвати.

Натомість, для приховування осіб-виконавців та організатора, було прийнято рішення вчинити терористичний акт через обстріл будівлі телеканалу з протитанкового гранатомета.

У ході санкціонованих судом обшуків за місцями проживання фігурантів справи у столиці та Київській області правоохоронці виявили і вилучили транспорт і засоби вчинення протиправних дій, які зловмисники використовували у ході вчинення злочину.

Наразі останнім повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо обрання їм запобіжних заходів.

Документування протиправної діяльності проводилось СБУ під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Джерело: https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-povidomyla-pro-pidozru-semenu-semenchenku-v-orhanizatsii-obstrilu-odnoho-z-tbkanaliv?fbclid=IwAR21ypSahPIicO3CeVExk-ILEXGMC_KtyBhv4PF7bqd7RwEVgDea9sWW8f0

Путін еволюціонує. Якщо можна назвати еволюцією рух вниз, падіння. За останній рік, з жорсткого авторитарного президента, Путін перетворився на справжнього диктатора. Спочатку були різного роду обмеження, що зачіпають фундаментальні права і свободи та при цьому не передбачені жодними законами, явочним порядком вводяться по всій країні простими розчерками пера виконавчої влади. Масковий режим, рукавички, перепустки на вихід з дому, QR-коди на поїздки навіть на особистому транспорті ...

Трохи згодом почався тотальний розгром несистемної опозиції, який не стримали ніякі конституційні норми. Історія з отруєнням її лідера переросла в адміністративне і кримінальне переслідуванням всіх мінімально причетних до опозиційних структур. На відміну від колишніх практик, тепер органи не тільки суворо карають всіх затриманих на несанкціонованих мітингах, а й приходять постфактум до виявлених їх учасників. Притому що сама практика такого виявлення - по міських камерам спостереження і системам розпізнавання облич – взагалі ніяк не узаконена.

І як «вишенька на торті» - поразка в правах навіть співчуваючих. Мається на увазі законопроект про заборону висуватися в органи представницької влади всім, хто мали необережність хоча б разок долучитися тим чи іншим чином до діяльності якоїсь організації, визнаної іноагентом, навіть за три роки до такого визнання.

Свобода людей виходити на мітинги і демонстрації є одним із фундаментальних прав людини. Путінський режим намагається затвердити остаточну заборону на свободу зібрань. Криміналізація, тобто, прирівнювання конституційного права збиратися мирно без зброї до кримінального злочину є найважливішою ознакою диктатури. Диктатурі необхідний терор. А Путін – це диктатура.

Розширення репресій завжди веде до деградації широкого кола громадських, соціальних і державних інститутів і практик.

Спроба заборонити інакомислення і публічну опозицію вимагає розширеного і превентивного політичного контролю в різних сферах життя - в освіті, науці, громадському житті, мистецтві, управлінських практиках, навіть в економічній експертизі, як не парадоксально.

Будь які експертні рішення та прогнози виносяться лише на угоду правлячій диктатурі, часто зовсім не відображаючи реальний стан речей. При забороні нормальної політичної опозиції все життя країни починає стрімко політизуватися.

Деградація освіти і науки - найважливіше супутні, системна подія, яке розширення репресій несе з собою. Політичні чистки в вузах і установах науки і культури вже почалися. Як результат Росія отримає деградацію освіти , науки і культури. Ті працівники, які залишаться, будуть життя в умовах постійної параноїдальної підозри начальства, перевірок, заборон, обмежень. Максимальні шанси вижити будуть у гірших, а кращі повинні будуть мімікрувати в тій чи іншій мірі, щоб зберегтися.

Якщо сучасні російські суд і поліція використовуються для вигадування правопорушень, то вони гірше працюють для захисту громадян і бізнесу. Якщо газета закривається за те, що вона розкрила якісь дані про чергового корупціонера, то, значить, про наступне злодійство написано буде менше. А вкрадено, відповідно, більше. Якщо співробітники ФСБ займаються війною з політичною опозицією, то вони гірше борються з реальними загрозами безпеці країни. Якщо міністром призначають людину, яка ігнорує думку експертів, тому що йому не близькі їхні політичні погляди, то все міністерство працює гірше. І так на кожному рівні.

Масові звільнення і переслідування призведуть до ситуації, коли кожен мінус від однієї дії потрібно множити на число людей, яких це торкнулося. І торкнулося не тільки безпосередньо. Журналіст, який злякався написати про корупцію - це вкрадені у суспільства гроші. Чиновник, який злякався не погодитися з начальником - це додаткові втрати.

Це не емпіричні роздуми, а реальність, що підтверджується історією. СССР 80-х років, коли КГБ на кілька років практично знищило правозахисний рух. Народ реального був наляканий, ніхто не виступав навіть проти епічного ідіотизму типу повороту сибірських річок або андроповських перевірок дотримання трудової дисципліни, коли в робочий час влаштовувалися рейди міліції по магазинах і кінотеатрах. Коли людей примушували фізичні ходити на роботу. В держуправлінні життя взагалі завмерло: у країни були реальні проблеми, що постійно накопичувалися. Але посилення, навіть локальне, репресій призвело до таких катастрофічних наслідків, що потім, напевно, було вже пізно хоч щось рятувати.

Схоже Путін пішов на принцип «після мене – хоч потоп». Всі останні дії Путіна, публічні виступи, прийняті закони, погрози та терор проти власного суспільства говорять про те, що йому на Росію з її населенням глибоко начхати. Хворобливі амбіції повністю затьмарили розум пристаркуватому диктатору.

Джерело: https://censor.net/ru/blogs/3264957/evolyutsya_degradats?fbclid=IwAR1fnxh0keX4ZB2e0g6ErBNyS-sLCMAjfg7EetPbTleVHzXDhz_-vTfbiPw

По-перше, це Туреччина, яка проводить зараз свою політику пантюркізма і неоосманізма, просуваючи інтереси «турецького світу» все глибше в Середню Азію. Міністр оборони Туреччини якраз на початку травня має відвідати республіки Середньої Азії для розширення військового співробітництва.

По-друге, Китай, для якого Середня Азія - це перш за все транзит і логістика. І Китай уже давно веде в регіоні свою економічну експансію з всебічною фінансовою допомогою. Китаю в регіоні потрібен мир, але мир по-китайськи. Це приведення будь-яким способом прокитайських сил до влади і допомогу в її утриманні. Китай ніколи не дозволить третім силам заважати своєму бізнесу.

З початку захоплення Криму і війни на Донбасі, пропагандистська машина Кремля працює без зупинки, прихильники «русского мира» під керівництвом спецслужб здійснюють інформаційно-психологічні спецоперації в США, Європі, і звичайно ж, в Україні.   Окупанти намагаються будь-яким способом довести всім, що вони не мають стосунку до розв’язування бойових дій. Цинічні заклики до України «припинити війну» озвучували російські політики з трибуни Ради безпеки ООН і ПАРЄ. Постійно називаючи чорне білим, проводять лобістську роботу російські дипломати, агенти в країнах Заходу і громадські діячі РФ.
Подібна діяльність є звичною для Кремля: тримати на кордоні десятки тисяч озброєних військових і розповідати при цьому про необхідність миру.

Одну з гібридних атак провели окупанти під час показового брязкання зброєю на кордонах.   Жіноча пропаганда
Факт інформаційно-психологічної операції зафіксували українські правоохоронці, а задіяли в операції відомих проросійських діячок часів Януковича і апологеток «русского мира»:

• матерів Олеся Бузини і Ірини Бережної,
• головну редакторку газети «2000» Тамару Гуменюк,
• художню керівницю театру «Браво» Любов Титаренко та багатьох інших

Суть спецоперації полягала в написанні звернення до президентів України, Росії та США про «мир на Донбасі». Само собою, вся інформація про бойові дії в цьому «документі» була подана тільки з проросійського боку. Під виглядом миротворчих ініціатив «активістки» розповіли про «державний переворот», «громадянську війну» і «самостійні республіки».

При цьому позицію Києва подали як наміри «почати гострий етап війни», а Зеленському та компанії рекомендували почати прямі переговори з терористичними анклавами Кремля для настання мирного життя на захоплених Росією територіях.

Подібні заклики до миру на умовах Москви підносили під виглядом «ініціативи жінок з країн пострадянського простору». Більшість підписантів звернення — наскрізь ватоголові особи. А організувала все громадянка Росії, пов’язана з політичною елітою країни-агресора, Олена Семерикова.

Офіційно вона займається громадською діяльністю і очолює міжнародний рух миротворчості «Жіночий діалог», але насправді — працює на російські спецслужби.
Вербування патріотично налаштованих жінок
Куратор спецоперації, як з’ясувалося, має завдання залучити до своєї діяльності як можна більше жіночих громадських об’єднань. При цьому мета — патріотки. Так, з початку 2020 Семерикова намагалася проводити інформаційні проросійські акції руками патріотичних організацій «Об’єднання рідних зниклих безвісти «Надія» з Дніпра, а також «Всеукраїнський громадський рух матерів і родичів учасників АТО «Берегиня».

Коли ж спроби провести акцію за участю справді патріотично налаштованих жінок провалилися, до операції залучили давно знайомих терористам фігуранток бази «миротворця» і кримінальних проваджень за антиукраїнську діяльність.

Під час проведення пропагандистської операції в підконтрольних Росії ЗМІ публікували безліч інтерв’ю та статей про «реакцію на звернення від посольства США і коментарями від керівництва так званих «ЛНР» і «ДНР», заявляючи про нібито їхню «державність».

Масштабні плани
Оскільки ця спроба навести безлад в українському інформпросторі залишилася майже непоміченою, найближчим часом до подібних спецоперацій цілком можуть залучити більш розкручені проросійські видання, які діють в Україні.

Російська агресія триває, окупанти не збираються зупинятися, а тому продукти діяльності Семерикової та інших агентів спецслужб РФ ми обов’язково побачимо.

Джерело: https://myc.news/ua/politika/kremlevskij_volk_v_ovechej_shkure_rossiyanka_po_zakazu_specsluzhb_verbovala_patriotok_oo_iz_ukrainy