Агресивні плани Путіна щодо широкомасштабного вторгнення в Україну ще можна зупинити. Для цього потрібні об’єднані зусилля Заходу і України. Про це сказав у інтерв’ю для канадського телеканалу СВC.

Зараз кожного дня ми вимагаємо від Росії відвести свої війська від українського кордону. Замість цього Росія вивозить сім’ї російських дипломатів з Києва. Безумовно, це не додає стабільності, а тому ми повинні бути готові кожен день, кожен тиждень. Дуже розраховуємо на Канаду, що допомога прийде якомога швидше.

Також в ефірі телеканалу я закликав не називати війну Росії проти України «конфліктом». Це слово, з яким я боровся всі пять років свого президентства. «Конфлікт на Сході України» означає «громадянська війна». Натомість у нас повноцінна відкрита і величезна російська агресія. Це – війна Росії проти України. Розширення масштабів цієї війни все ще можна уникнути. І для цього має працювати дипломатія.

Путін піднімає ставки, підвищує температуру. Подивіться, що робив Путін у квітні минулого року. Він вимагав зустріч з Байденом. Потім була ситуація навколо Алеппо, міграційна криза в Білорусі та Польщі. Сьогодні він бачить, що в його розумінні все це успішно працює, і восени-взимку він продовжує підвищувати температуру. Ми повинні зупинити цей сценарій Путіна.

Одним із способів, як цього досягнути – влітку 2022 року цього року надати Україні План дій щодо членства в НАТО. І Україні, і Грузії. Це було б правильною відповіддю Путіну з боку колективного Заходу. Відповіддю про те, що в НАТО не приймуть жодних умов та ультиматумів, на які розраховує Путін.

Детальніше

Учитывая ситуацию в Казахстане (в частности, касательно участия «российских миротворцев» в «наведении порядков» в стране), опубликованные в декабре МИД РФ проекты двух документов (договор с США и соглашение с НАТО, согласно которым Кремль хочет «уговорить» США и страны-члены НАТО не сотрудничать в военной сфере со странами бывшего СССР и не принимать их в состав НАТО), а также стянутые к границам с Украиной российские войска, стоит проанализировать социологические и аналитические материалы касательно возможных последствий для России в случае полномасштабной войны с Украиной.

Прежде всего, согласно результатам всеукраинского опроса Киевского международного института социологии, проведенного в декабре 2021 года, каждый третий респондент – 33,3% – готов оказывать вооруженное сопротивление, 21,7% – готовы сопротивляться путем участия в акциях гражданского сопротивления, 50,2% украинцев – в принципе готовы сопротивляться тем или иным образом.

Помимо этого, влиятельный аналитический центр с центральным офисом в Брюсселе «Международная кризисная группа» (International Crisis Group, ICG) опубликовал доклад «Реакция на новое наращивание Россией военной мощи возле Украины». В этом документе, в частности, утверждается, что в случае вооруженного российского вторжения, Россия понесет не только большие потери, но и негативную реакцию со стороны российской общественности.

Поскольку длительная оккупация части Украины оказалась болезненной и дорогостоящей для РФ, а поддержка марионеточных правительств в Донбассе привела к развалу промышленности и обнищанию населения, Москва. скорее всего. попробует расширить зоны контроля сепаратистов для блокады. Но подобное развитие ситуации лишь укрепит позиции Президента Украины, повышая его популярность как в стране, так и за ее пределами.

Более того, несмотря на то, что Украина не является членом НАТО, ряд стран-членов НАТО, в том числе США и Франция, а также сам альянс постоянно заявляет о своей поддержке территориальной целостности Украины и предупредили Россию, что агрессия будет иметь серьезные последствия. Эта международная поддержка играет важную роль в геополитических расчетах; Кремль не заводит друзей на международной арене, поскольку Запад объединяется против его агрессивной внешней политики.

Также в докладе напоминается о введении «высокоэффективных экономических мер», от которых Запад воздерживался в прошлом. В частности, «высокоэффективные» меры могут включать запрет на кредитование и ведение бизнеса с российскими энергетическими и металлургическими компаниями и банками, контролируемыми государством; отключение России от банковской сети SWIFT; и дальнейшее ограничение доступа России к западному финансированию посредством запрета на покупку российского суверенного долга на вторичном рынке. Причем готов целый чисто американский пакет антироссийских санкций, которые уничтожат российскую экономику в течение нескольких месяцев, а также совместный пакет санкций с Европейским Союзом.

Страна-агрессор Россия просто обязана повернуть назад, пока не поздно, так как не сможет достичь поставленных целей с помощью военной силы. Или Кремль дождется принятия резолюции о непризнании Владимира Путина президентом после 2024 года?! Это станет крахом для Путина, который не сможет представлять интересы своей элиты на Западе, что подорвет его легитимность и может стать отправной точкой крушения путинской империи. Его наследие будет уничтожено. 

Джерело

Підлив перед виборами масла у вогонь Росстат, який заявив, що пенсіонери Росії стали біднішими ніж раніше. Це йшло у розріз з заявами Путіна про те, що пенсійна реформа тільки поліпшить стан пенсіонерів і ніяким чином не зашкодить їхньому існуванню. Таке «неподобство» призвело до заборони публікацій Росстату протягом передвиборчої кампанії.

За відсутності незалежних кандидатів від знищеної владою опозиції, для Кремля з’явилася реальна загроза посилення КПРФ, як єдиного можливого конкурента.

Прогнозувалася навіть перемога у окремих регіонах кандидатів від КПРФ над кандидатами від провладної партії. Тому, не довго думаючи, за порушення у поданих документах був позбавлений реєстрації один із лідерів КПРФ Павло Грудінін. Можливо ця міра була навіть «наддостатньою», бо за результатами виборів (навіть підтасованих) з’ясувалося, що виборці не захотіли голосувати «за менше зло».

Непередбачуваність результатів змусила Кремль задіяти «новітні» механізми викривлення результатів. Триденне голосування, яке вже було апробоване на поправках до Конституції, надало додаткову можливість масових підтасувань результатів «чесних» виборів. Контролювати перебіг процесу стало практично неможливо. Якщо додати до цього можливості запровадженого електронного голосування, стає зрозумілим, що надій на «чесні та прозорі» взагалі не було. Та й залякане владою кримінальними справами суспільство не сподівалося на порядність та справедливість влади, тому й практично будь яких серйозних акцій спротиву «вкраденим виборам» в Росії не відбулося. «Єдина Росія» «впевнено перемогла», за що Путін особисто подякував голові ЦВК Елі Памфіловій.

Єдиними, хто публічно не погодився з результатами, були представники КПРФ. Зокрема депутат Валерій Рашкін «виводив» у центр Москви прихильників, але вже у жовтні, після відвертої «лосиної підстави» в лісі під Саратовом, його було позбавлено депутатської недоторканості.

Влада Кремля залишилася «при свої» - при владі. Наприкінці року було сподівання на хоч якесь збереження справедливості. Щорічну Премію Миру від Нобелевського комітету суспільство пророкувало або Олексію Навальному або Марії Колесниковій, що надало б певну «недоторканість» цим борцям за свободу та справедливість. Але й тут, на радість Путіна, Європа пішла на компроміс. Премію отримав головний редактор «Нової газети» Дмитро Муратов. Безумовно, премію він заслужив, «Нова газета» намагається відверто вказувати владі на її негаразди, помилки та, навіть, злочини. Але компроміс – то таки компроміс. Муратов – не Навальний.

В останні місяці року влада продовжила наступ на права та свободи, заборонивши діяльність найстарішого російського правозахисного та просвітницького центру «Меморіал». Тепер політв’язні Росії залишилися напризволяще з репресивною машиною Кремля. Центр, до створення якого у свій час долучився академік Сахаров, був визнаний таким, що «виправдовує тероризм та несе депресію російському суспільству». Лише 3 роки тому Путін власноруч відкривав меморіал жертвам політичних репресій на проспекті Академіка Сахарова в Москві та «штовхав» проникливу промову про те, як важливо «пам’ятати про жертви репресій». «Кожному могли бути пред’явлені надумані та абсолютно абсурдні звинувачення» - говорив тоді Путін. Але то було три роки тому. Тепер, в сучасній путінській Росії ці слова стали «наказом до дії» для силових структур Кремля.

За «Меморіалом» послідував ОВД-інфо, який надавав допомогу політв’язням. Ця організація теж опинилася по за законом…

Це далеко не повний перелік прикладів руйнації принципів демократії та соціальної справедливості, якими так наповнений був минулий 2021 рік для Росії. Він вийшов досить похмурим. Коронавірус нікуди не дівся, люди бідніли, чиновники «жиріли», «скрепи» хиталися, країна ще глибше поринула у кризу. А надії на світле майбутнє не справдились. Неможливо пригадати хоча б щось, що у 2021 році викликало б загальне піднесення простих росіян, російської нації.

Постійний тиск влади, яка весь рік намагалася відібрати у росіян хоча б якісь залишки прав та свобод, нові репресивні закони, використання пандемії для створення величезної інфраструктури для тотального контролю суспільства, розгром громадських опозиційних організацій, «драконівська» цензура в Інтернеті… Все це вже не викликає подив, бо стало цілком звичною ознакою сучасної путінської Росії.

За підсумковими даними дослідження аналітиків Gallup International, рівень щастя у світі поступово зростає. Але до Росії це не стосується: вона опинилася в останній п'ятірці рейтингу. Задоволеність життям у росіян стрімко знижується. Зараз цей показник перебуває на мінімальному рівні протягом останніх 10 років.

Стає цілком зрозуміло, чому головним проханням від росіян до Діда Мороза все частіше за останні роки звучить прохання про милосердя…

Джерело

У Мінцифри прокоментували оприлюднене на одному з хакерських форумів оголошення про продаж бази даних 2 млн українців, «злитої» внаслідок масштабної кібератаки на урядові сайти в ніч з 13 на 14 січня. У відомстві цей інцидент назвали «продовженням гібридної війни».

«Починаючи з минулих вихідних, в інтернеті постійно з’являються оголошення щодо продажу даних, нібито отриманих під час кібератаки, що відбулася з 13 на 14 січня. У тому числі багато оголошень стосується продажу бази даних Дії. Такі оголошення мають на меті не тільки залякати суспільство. А ще й дестабілізувати ситуацію в Україні, зупинивши роботу державного сектора», – йдеться в офіційній позиції, опублікованій на сторінці застосунку Дія.

У відомстві наголосили, що користувачами Дії є 13,5 млн українців, а не 2 млн, як зазначено в оголошеннях про продаж. При цьому мобільний застосунок не зберігає персональних даних, а лише відображає те, що зберігається у відповідних державних реєстрах.

Українців закликали не піддаватися паніці та запевняють: усі персональні дані перебувають під надійним захистом у держреєстрах.

«Оголошення про можливість купити дані, отримані після зламу 14 січня, є аферою: шахраї продають старі дані, що скомплектовані з багатьох джерел, які були злиті до 2019 року», – стверджують у Мінцифри.

Більшість росіян з надією очікували прихід Нового 2021 року. І це не дивно. Пандемія повністю змінила звичний порядок і ускладнила і без того не просте життя мільйонів людей. Отруєння Навального, яке ледь не призвело до його загибелі, зміна Конституції, за новою редакцією якої Путін отримав право практично довічного царювання, «закиди» диктатора Лукашенка, соратника Кремля та сусіда, який остаточно втратив розум та практично «зґвалтував» власну країну що б залишитися при владі.

Новини протягом 2020 року аж ніяк не приваблювали своєю добротою та позитивом. Тому, виходячи з принципу «гірше вже не буде», пересічні росіяни чекали наближення Нового 2021 року як відкриття нової чистої сторінки у житті з метою забути про усі негаразди важкого 2020 року. Та не так сталося, як гадалося…

Такий очікуваний Новий рік розпочався досить активно і непередбачувано. Оптимістичне «Мальчик, водочки нам принеси. Мы домой летим» дружини Навального завершилося цілком очікуваним арештом, судом та ув’язненням «головного ворога Путіна», який повернувся до Росії після лікування у Німеччині, куди він потрапив у результаті отруєння агентами ФСБ. У Німеччині Навальний за допомогою свого близького оточення провів розслідування власного отруєння і довів безумовну дотичність до замаху на вбивство агентів російських спецслужб. Після такого викриття мало хто очікував повернення Навального до Росії. Як же здивувалися «небожителі Кремля», коли Навальний з дружиною з посмішкою сів до літака, який прямував до Москви. Для Навального це був принциповий крок. Він завжди наголошував на тому, що пов’язує своє майбутнє з Росією.

Та Путін не міг допустити появу опозиціонера в країні, тому «суддя за викликом» відправила Навального у в’язницю прямо з відділка поліції, провівши термінове «замовне» виїзне засідання суду.

Ця подія розпочала цілу низку протестів, які охопили більш ніж 200 великих та маленьких міст Росії. Влада «відповіла» гумовими кийками та рекордною кількістю затриманих громадян. Тільки за офіційними даними було затримано більш ніж 17,5 тис. чоловік. Багато хто з активістів опинився за гратами.

Юридичним «винаходом» початку року стали так звані «санітарні справи», за яким, в першу чергу, притягували до відповідальності прихильників Навального. Їх звинувачували в порушенні заборони на організацію мітингів за часів пандемії, уникаючи тим самим будь яких політичних мотивів у діях влади.

Події початку року в Росії, за жорстокістю свого сценарію, нагадували минулорічні події у Білорусі, коли силовики Лукашенко практично «втоптали в землю» прагнення до свободи білоруського народу. Путін зрозумів, що агресивні дії силовиків негативно відображаються на його рейтингах, тому на де який час силовики «притихли». Але вже 13 березня на муніципальному форумі у Москві, залу, де зібралося близько 200 незалежних депутатів, заблокували бійці спецпідрозділів поліції. Всі учасники форуму були відправлені до суду, де їх звинуватили у організації та участі у «небажаному» заході.

Потім були нові масштабні акції більш ніж у 100 містах, пов’язані з голодуванням, яке оголосив Навальний у відповідь на нехтування владою його скарг на погіршення здоров’я. у поліцейських відділках опинилося більше 2 тис. чоловік. Більшість затримали вже після мітингів, встановивши їх причетність до акцій за даними оперативних відеозаписів та даних з камер спостереження.

Завдяки цим подіям рейтинги правлячої «Єдиної Росії» обновили історичний мінімум за останні 13 років. Напередодні виборів до Держдуми такий стан справ вочевидь не влаштовував владу, тому Кремль вирішив повністю «зачистити» всіх незгодних з діючим режимом. У квітні ФБК Навального був признаний «екстремістською організацією». Політична діяльність Навального та його прихильників практично була визначена по за законом.

У травні були зроблені правки у діюче законодавство, які принесли новий термін «особа, причетна до екстремістської діяльності». Будь хто з тих, хто хоч якось висловлював підтримку Навальному, по новому законодавству відсторонялися від участі у виборах. Навіть на муніципальні посади.

31 травня ФСБ заблокувало у Пулково літак, на борту якого знаходився опозиційний політик Андрій Пивоваров. Його звинуватили у керівництві «небажаною організацією». Головною та єдиною причиною його арешту було бажання останнього балотуватися на виборах у Держдуму та скласти конкуренцію кандидатам від «Єдиної Росії». Через декілька днів за гратами опинився лідер опозиції з Петербургу Максим Рєзник. Ніяких доказів вживання ним наркотичних препаратів надано не було, але до виборів його не допустили. І перший і другий опозиційні політики до цих пір знаходяться під вартою.

Путін, практично як завжди, відокремив себе від «Єдиної Росії», з її падаючими рейтингами, на виборах. На «амбразуру» були кинуті Шойгу та Лавров. Вони виступали партійним «потягом» для кандидатів від правлячої партії. Партії, депутати якої протягом останніх років приймали антисоціальні та грабіжницькі закони, що стоять на варті не народу Росії, а олігархічного оточення Путіна.

Джерело

Неизвестные утверждают, что взломали Дию. Информацию об это сегодня опубликовали сразу несколько пользователей Facebook, а также Украинская ассоциация IT-специалистов и комьюнити Defcon Kyiv. По их словам, вчера, 21 января, свежезарегистрированный пользователь одного из тематических форумов под ником FreeCivilian выставил объявление на продажу данных миллионов украинцев, утверждая об их происхождении с сайта diia.gov.ua.

Информацию, попавшую ему в руки, он оценил в $15 000.

В доказательство правдивости своих слов пользователь FreeCivilian выставил несколько пробных файлов разного размера. Кроме персональных данных людей в формате SQL-таблиц и загруженных файлов различных документов, которые пользователи загружали в приложение и на портал (паспорта и ID-карты, водительские удостоверения, паспорта для выезда за границу и т.п.), они также содержат закрытую информацию государственного предприятия "Дия", что подчиняется Минцифре, и все файлы структуры портала "Дия".

По словам эксперта по кибербезопасности Андрея Барановича (ОО "Украинский киберальянс"), пока непонятно происхождение этой утечки данных, хотя многое указывает на "Дию".

Liga.Tech уже обратилась с просьбой опровергнуть или подтвердить эту информацию в Минцифры. Нам сообщили, что "они готовят ответ, чтобы успокоить пользователей". В СБУ нам ответили, что они изучают ситуацию.

Ранее в Минцифре предупредили, что Россия может "вбросить фейки" об уязвимости критической информационной инфраструктуры и "сливе" персональных данных украинцев. В ведомстве призвали не поддаваться панике и заверили: госпортал и приложение Дия не хранят персональные данные украинцев – они "находятся под надежной защитой в госреестрах".

"Украина продолжает защищаться в гибридной войне. Основная цель врага – подорвать доверие к власти фейками об уязвимости критической информационной инфраструктуры и "слив" данных украинцев. Об этом неделю назад уже сообщал Центр стратегических коммуникаций и информационной безопасности.

Начиная с минувших выходных в интернете постоянно появляются объявления о продаже данных якобы полученных во время кибератаки, состоявшейся с 13 на 14 января. Среди них много объявлений касается продажи базы данных Дии. Такие объявления преследуют цель не только запугать общество. А еще дестабилизировать ситуацию в Украине, остановив работу государственного сектора.

Напомним, что пользователями мобильного приложения Дия являются 13,5 млн украинцев. Оно не хранит персональные данные, а лишь отображает то, что хранится в соответствующих государственных реестрах. Посетителями портала Дия являются более 13 млн украинцев, а не 2 млн, как пишется в объявлениях. Призываем украинцев не поддаваться панике. Все персональные данные находятся под надежной защитой в госреестрах. А объявление о возможности купить данные, полученные после взлома 14 января, афера: мошенники продают старые данные, скомплектованные из многих источников, которые были слиты до 2019 года".

Глава Минцифры Михаил Федоров тоже отреагировал на новость и анонсировал єЗахист. Он сообщил, что они приняли в ближайшее время решение запустить такую в приложении Дія. Там каждый гражданин сможет узнать базовые правила кибербезопасности, в каких реестрах есть информация про них. Следующим шагом станет запуск сервиса, где каждому украинцу будет приходить уведомление, когда чиновник проверяет ваши данные в реестре. 

Джерело

Попередньо в мене підозра, що це контрольований злив даних, отриманих в рамках зламу KitSoft та його клієнтів (#attack13). Надто багато нестикувань між наданими продавцем семплами.

tl;dr: Чи достатньо легітимно виглядає семпл "злама Дії" щоб його захотілося купувати для подальшого аналізу? Ні.

На Даркнет-форумах регулярно з'являються так звані "зклейки" даних з раніше зламаних джерел, які видаються продавцями за справжні результати свіжих операцій. Свідчити про такий "розвод" можуть розбіжності в форматах даних, низька репутація продавців на форумах, низька ціна дампів тощо.

Наприклад, SQL-вибірка користувачів з "утєчкі з Дії" поки виглядає як шахрайство в Даркнеті. Занадто багато імен громадян України починаються на "ФОП" та інші нестикування в дрібницях.

Проте, "вихідний код Дії" виглядає як OctoberCMS, тобто можливо це веб-сайт Дії, який розробляв підрядник. Також, з параметрів конфігурації, таких як IP-адресація та налаштування сервісів, схоже, що це розробницька або тестова версія сайту.

API Дії як такої в семплі ніде немає. Це легко перевірити, бо відкрита частина API опублікована в рамках Bug Bounty програми Дії.

JSON-семпл виглядає більш легітимно. Я не дуже активний користувач Дії, але поєднання в одній структурі даних інформації про геть різні аспекти діяльності людини (підприємництво, банківські реквізити та сімейний стан) трохи напружує. Проте, структура документів неоднорідна: таке враження, що вони були експортовані з геть різних джерел. Можливо це дамп з Redis, який якраз використовується для кешування різнорідних даних. Але не виключаю факту підробки.

Висновок: поки що звучить як новини з минулого тижня, але цим дампом не можна нехтувати. Я сподіваюся, що Кіберполіція та аналітики загроз із усіх надцяти українських кіберцентрів вже займаються його розтином. Хотілося б почути офіційні позиції якнайшвидше. Але впевненості у правоті всепропальників у мене немає.

Джерело

Співробітники СБУ затримали зловмисника, який за допомогою російських спецслужб зробив неправдиве повідомлення про мінування Гірничого фахового коледжу Криворізького національного університету. Тепер чоловіку загрожує до шести років позбавлення волі.

Псевдомінером виявився студент іншого місцевого коледжу, який замовив мінування у адміністратора одного з російських закритих телеграм-чатів, що керується спецслужбами РФ. Наразі такі чати, що надають «послуги» з організації псевдомінувань, використовуються країною-агресором як один із інструментів для штучного поширення панічних настроїв в Україні.

Анонімний лист про мінування відправили 20 січня на електронну пошту «гарячої лінії СБУ» та самого коледжу. Автор повідомлення представився «російським терористом» і вимагав 250 тис. грн викупу, «щоб теракту не сталося».

Правоохоронці відразу провели необхідні перевірки і не виявили жодних вибухових предметів та речовин у приміщенні навчального закладу.

Завдяки фаховим розшуковим заходам співробітники СБУ оперативно встановили особу псевдомінера і затримали його. Свій вчинок він мотивував тим, що бажав аби коледж було переведено на дистанційну форму навчання.

У зловмисника вилучено комп’ютерну техніку та мобільний телефон, на яких є докази протиправної діяльності, зокрема і листування з адміністратором телеграм-чату.

Наразі за даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності») Кримінального кодексу України.

Заходи із викриття зловмисників проводили співробітники СБУ та Національної поліції під процесуальним керівництвом прокуратури.

Джерело

Проблема фінансування, розподілу пожертв та політичні інтриги розбили на декілька таборів колись єдиний «антиваксівський» рух України,  і загострили протиріччя між двома лідерами – Остапом Стахівим та  Дмитром Павліченком.

Ще наприкінці листопада минулого року скандально відомий адвокат і лідер антивакцинаторського руху «Стоп фейк пандемія» Дмитро Павліченко очолив мітинг за звільнення Остапа Стахіва, який був затриманий спецслужбами за звинуваченням у намаганні повалити конституційний лад в Україні та співпраці з росіянами. Учасники акції вимагали також скасувати обов’язкову вакцинацію для низки професій та ображали журналістів через нібито цензурі у медіа.

Так чи інакше, але саме після обшуків у будинку керівника незареєстрованого громадського руху «Права людини» Остапа Стахіва стало відомо, що його діяльність могла координуватись російськими спецслужбами, але до розколу привело не це, а саме підозри інших лідерів антивакцинаторів у фінансуванні руху із-за кордону, розприділяючи також мільйони гривень пожертв українців.

За словами самого Стахіва, гроші на акції та діяльність організації «Права людей» він отримує на свій рахунок в банку від небайдужих прихильників. Він постійно просить надсилати йому гроші у своїх відеозверненнях та дописах у соцмережах. Втім одразу кілька людей, які у різний час співпрацювали з Остапом Стахівом, анонімно повідомили ZAXID.NET, що основну фінансову підтримку Стахів отримує від представників проросійської партії «Опозиційної платформи «За життя», яких очолює кум російського президента Віктор Медведчук. У 2019 році на Стахіва навіть відкривали виконавче провадження через несплату податків. Нещодавно, доходи Стахіва знову перевіряла податкова інспекція.

Після набуття розголосу у мережі також вияснилось, що Стахів давно товаришує з проросійськими активістами, які допомагають йому триматись «на плаву». Серед них - Олена Фаіст з Черкас, яка відверто заявляла, що отримує гроші для проведення антивакцинаторських акцій з Росії, херсонський проросійський активіст Кирило Стремоусов, якого також неодноразово звинувачували у проплачених провокаціях. Окрім того, Стахів співпрацює з Олександром Надьожою – проросійським антивакцинатором з Миколаївщини, прихильником «ОПЗЖ». Серед прихильників Остапа Стахіва – звинувачена у державній зраді екс-народна депутатка Надія Савченко.

Всі ці факти сприяли розколу антивакцинаторських рухів, які і так не мали особливої єдності, переслідуючи інтереси окремих лідерів і політичних груп. Напередодні прийняття Верховною Радою важливого законопроекту «Про систему громадського здоров’я», розгляд якого запланований на 24 січня, антивакцинатори Стахіва будуть мітингувати під стінами парламенту без людей із оточення Павліченка, який збирає свій мітинг декількома днями раніше. Мітингувальників Стахіва так само попередили не брати участі у будь-яких акціях під головуванням Павліченка чи його партнерів.

Насправді ж, боротьба йде не так за підтримку людей анвакцинаторського руху, як за можливість фінансуватись російськими грошима на майбутніх виборах, чи вже навіть сьогодні вибити для себе більшу квоту фінансування із Кремля.

С началом нового 2022 года продолжает пополняться статистика «массового» минирования в Украине, больше всего досталось учебным заведениям.

Например, 11 января правоохранители получили информацию о минировании всех школ Киева, 18 января на электронную почту СБУ поступило анонимное сообщение о минировании сразу в 46 школах. На местах работали взрывотехники и кинологи.

Также 18 января «минировали» школы в Николаеве, 17-го в Черкассах.

12 января «закладки» искали в Черкассах, Львове и Днепре, а в Киеве по той же причине закрыли четыре станции метро.

13 января на электронную почту полиции Хмельницкого поступило сообщение о заложенной «взрывчатке» в школе №6, в Бердянске Запорожской области также поступило сообщение на электронную почту о «минировании» 16 школ города.

А в Кривом Роге почти каждый день минируют учебные заведения. На прошлой неделе неизвестный «заминировал» все школы Центрально-Городского района города, на этой неделе «география» расширилась – «заминированы» все учебные заведения города.

«Я – шпион российской разведки официально заявляю, что заминировал все учебные заведения города Кривой Рог. Взрыв произойдет в течение 3 часов, или жду карту 50 000 грн. Погибнут тысячи детей. Решать вам», – написал аноним.

Часть таких анонимных сообщений – это шалости самих детей-учащихся, есть и больные люди – как аноним из Кривого Рога, но есть и такие о которых упомянул этот больной.

Если есть какой-то процесс, значит он кому-то выгоден. Так и «ложные» минирования учебных заведений, объектов инфраструктуры (метро, аэропорты, ж/д вокзалы, ТРЦ, мосты и т.д.) кому-то очень выгодны. В чем выгода, спросите вы?

Любое подобное сообщение нужно тщательно проверить: эвакуировать людей из объекта (а это простой, срыв учебы, работы), задействовать полицию (отрыв от плановой работы, выходного), задействовать медицинскую службу (не все хладнокровно воспринимают подобные сообщения, у людей случается стресс, паника), задействовать кинологов, взрывотехников, а так же МЧС и коммунальные службы.

Вот и получается, что выгода в хаосе и деструктиве, невозможно организовать системный и качественный процесс, когда ты не учишься, не работаешь, не можешь вовремя куда-то попасть, находишься в стрессе и страхе за себя и своих близких.

Анонимные сообщения о минированиях проверяются правоохранительными органами, и анонимы стают вполне реальными антигероями.

Как уже упоминалось, часть сообщений поступали от детей, с ними и их родителями проводится разъяснительная робота, штрафы и уголовная ответственность (в случае, если ребенок достиг возраста уголовной ответственности, то ему грозит до 6 лет лишение свободы).

Но есть и другая категория анонимщиков. Это вполне реальные граждане, которых используют спецслужбы иностранных государств, для дестабилизации обстановки. У некоторых дети учатся в тех же школах, что они и «минировали»: «…мой знакомый из Донецка, попросил сделать анонимный звонок о минировании школ, сказал — никто не пострадает, а мне на карточку перевел деньги – 300 гривен. Я согласился, о чем сейчас очень сожалею» — это объяснения одного горе-папаши, которому грозит уголовная ответственность и своих сыновей он не увидит минимум лет шесть.

«Минирования» фейковые, но люди за сообщениями стоят реальные.

Следует отметить, что такая же тенденция наблюдается и на временно оккупированных территориях Украины. И тут, как не крути, уши ФСБ не спрятать, работают по старой схеме.

Помните случаи минирования в Кемерово, РФ. Минировали ФСБшники, даже планировали реальный взрыв, чтобы была возможность переложить вину на исламских радикалов.

Сейчас аналогично делают и на оккупированных территориях Донецкой, Луганской областей и АР Крым. Сначала минирования фейковые, но потом, среди всех анонимных минирований, сделают то, которое будет реальным. Россияне могут пожертвовать человеческими жизнями ради того, чтобы выставить Украину как террористическое государство. Что послужит поводом для военной агрессии против Украины.

Такие выводы делают вполне очевидным ответ на вопрос о том, кто стоит за анонимными минированиями.

Джерело