Лукашенко прагне уникнути прямої участі у війні

Незважаючи на заяви білоруського диктатора про створення спільного угруповання військ з росією, а також звинувачення Заходу в тому, що НАТО намагається захопити білорусь, лукашенко до останнього намагається не стати повноцінним учасником війни в Україні. Він розуміє, що армія йому ще стане в нагоді, коли білоруси, зокрема, з полку Калиновського, почнуть звільняти рб від диктаторського режиму.

31 жовтня лукашенко схвалив проєкт угоди з росією "про створення та функціонування бойових центрів для спільної підготовки білоруських та російських військовослужбовців". Таким чином Міністерству оборони білорусії тепер доручено провести переговори з російськими військовими для остаточного доопрацювання та підписання угоди. Це остання подія у серії недавніх двосторонніх кроків між рб та рф у військовій сфері.

Найбільш резонансним із них стало оголошене 10 жовтня рішення про розгортання РУВ (Регіонального угруповання військ) союзної держави. Ця заява була сприйнята численними спостерігачами як можлива ознака того, що путін і лукашенко можуть готувати наступ на північ. Крім того, в рб заявили про “початок контртерористичної операції” та розпочали приховану мобілізацію, що ще більше підвищило рівень суспільної та міжнародної стурбованості.

Коментуючи розгортання РУВ, лукашенко заявив, що "це рішення було ухвалено у відповідь на погіршення ситуації з безпекою вздовж західного кордону білорусії".

Зокрема, він виділив три основні чинники.

По-перше, лукашенко "побоюється, що безперервні розповіді в західних ЗМІ про плани рб вступити у війну і ввести свої війська в Україну насправді вказують на бажання НАТО поширити бойові дії на білоруську територію". За словами лукашенка, “опозиція готова до війни у білорусії і цей курс отримує підтримку на Заході, а радикальних бійців готують у Польщі, Литві та Україні, що зараз є “прямою загрозою національній безпеці мінську”.

По-друге, якщо кілька місяців тому лукашенко позитивно відреагував на відведення польської армії від кордонів білорусії, то тепер він каже, що вони відійшли лише на 100 км і можуть повернутися протягом кількох годин. Нарешті, він повідомив про наявну у нього інформацію, “отриману з приватних каналів”, про те, що Україна розглядає можливість завдання ракетних ударів по об'єктах на території рб.

17 жовтня Міністерство оборони білорусі провело брифінг для 19 іноземних військових аташе, у тому числі з країн-членів НАТО, присвячених розгортанню РУВ.

Начальник Департаменту міжнародного військового співробітництва, полковник Валерій Ревенко уточнив деякі параметри спільного угруповання. За словами Ревенка, в рб очікувалося прибуття до 9 тис. російських військовослужбовців, близько 170 танків, 200 бойових бронемашин та 100 гармат та мінометів калібром понад 100 мм. Він наголосив, що ці війська будуть розміщені у чотирьох точках на сході та в центрі білорусії, тобто не поблизу кордонів України та НАТО. Це сигналізує про оборонний характер розгортання. Відповідно до цього Ревенко категорично заявив, що рб розглядає РУВ виключно як інструмент стратегічного стримування.

Незважаючи на сигнали та заяви мінська, 20 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що загроза вторгнення на півночі зростає. Представник Генштабу уточнив, що таке гіпотетичне вторгнення може бути спрямоване на західні регіони України, щоб перекрити потік постачання зброї з Польщі. Проте лише через чотири дні начальник розвідки Міноборони України генерал-майор Кирило Буданов поставив під сумнів такі оцінки, додавши, що жодних ознак підготовки наступу з білорусії не спостерігається і тому вважає такий розвиток подій найближчим часом малоймовірним. Він додав, що росії потрібно близько двох тижнів, щоб перекинути в рб необхідну для наступу кількість військ, і це не залишиться непоміченим.

Крім міркувань, викладених Будановим, ще один чинник, мабуть, говорить про те, що мінськ не має планів атакувати Україну з білоруської території, а саме гострий брак відповідної військової, медичної та інженерної інфраструктури у білоруської сторони. На відміну від випадку на кордоні росії з Україною перед повномасштабним вторгненням, лукашенко не робить нічого для активної підготовки такої інфраструктури. Навпаки, як повідомляло влітку Міноборони України, рб заклала у лісах, на дорогах та мостах поблизу кордону з Україною міни, які навряд чи можуть сигналізувати про намір перейти у наступ.

Таким чином, розгортання РУВ і той факт, що його ініціював лукашенко, говорить, швидше, про балансування мінська, що триває, між путіним і Заходом. Жодних ознак того, що з території білорусії розпочнеться наступ, поки що немає, проте, якщо це станеться, то, мабуть, лукашенко не дозволить своїм військам у цьому брати участь, щоб зуміти захистити себе.

Джерело