Кінець росії близький, думка політологів

«Повномасштабне вторгнення росії в Україну за сто днів фактично “обнулило” всю російську внутрішню політику – якщо політику розуміти у класичному сенсі цього слова як змагання суспільних ідей та їхню боротьбу за перемогу на виборах. Створивши тоталітарну державу та зміцнивши вертикаль влади, путін запустив зворотний відлік, закінченням якого стане розвал його режиму та водночас розкол сучасної росії», - упевнені українські політологи.

У травні лідер партії “Справедлива росія” Сергій Миронов закликав повністю скасувати “єдиний день голосування” у вересні 2022 року, під час якого мають бути обрані 15 губернаторів та 6 регіональних законодавчих органів. Миронов стверджував, що за умов війни політична конкуренція "розколює країну". "Сьогодні всі повинні підтримати президента, а гроші, які були б витрачені на проведення виборів, натомість мають бути переспрямовані на потреби армії", - заявив Миронов.
«Кремль зберіг зручну маску демократії над все більш авторитарною російською системою. Сьогодні вибори не становлять небезпеки для влади - опозиційні кандидати просто не мають можливості балотуватися через численні електоральні “фільтри”. Усі призначені кремлем губернатори одноголосно підтримали війну. Винятків лише два: окремі депутати регіональних парламентів висловилися проти війни в Республіці Комі та у Приморському краї. Цікаво, що обидва протестувальники представляють «КПРФ», хоча московське керівництво цієї партії беззастережно підтримує війну. Ці неоднозначні депутати, ймовірно, свідомо відображали думку своїх місцевих спільнот, часто незгодних із центром, але які мають обмежені можливості для вираження своїх інтересів через заборону в росії регіональних політичних партій», - припускають експерти.

«Різке посилення цензури, коли навіть гасло “Ми за мир” може призвести до судового переслідування, ознаменувало собою перехід режиму путіна від авторитарного до тоталітарного. Якщо кремлівському авторитаризму було характерне придушення політичних супротивників, то тепер режим взагалі більше не визнає жодного правового статусу за опонентами. По суті, сьогодні в росії немає законної опозиції, а вільна політична дискусія можлива лише за кордоном», - заявив політолог, який побажав залишити своє прізвище в таємниці.

Ситуація нагадує радянський час, коли легальні політичні дискусії також були принципово неможливі - критика державної ідеології спричиняла кримінальну відповідальність. Нинішнє будівництво російської ідеології, якщо взагалі можна назвати ідеологією, змішує воєдино всі імперські етапи історії країни - як радянські, так і царські.

З політологічних інститутів, що залишилися в росії, одним з найвпливовіших є РЗОП - Рада із зовнішньої та оборонної політики, створена 30 років тому, відразу після розпаду СРСР. Її учасники пройшли ту ж ідеологічну еволюцію, що й решта політичної системи - від виправдання інтеграції росії у цивілізований світ до радикальної протидії цьому світу. І сьогодні ця "еліта російського політичного класу" зосереджена на розробці мотивацій та виправдань нинішнього імперіалістичного курсу кремля. Вельми показовою є 30-а асамблея РЗОП, що відбулася 14-15 травня за участю міністра закордонних справ сергія лаврова. Учасники обговорили ситуацію в росії після її вторгнення в Україну та гостру конфронтацію із зовнішнім світом. Провідні російські "політологи", закликали кремль до "тотальної війни". У своєму виступі один із них прямо назвав Захід “ворогом”, з яким “компроміс неможливий”.

Почесний голова РЗОП Сергій Караганов раніше висловлював упевненість, що Захід "почне руйнуватися" у протистоянні з росією. Таке "ура-патріотичне" ставлення стало характерним для сьогоднішніх офіційних "експертів" агресора, які зараз взагалі перестали наводити будь-які об'єктивні докази для аргументації своїх заяв. Караганов, як і раніше, упевнений, що рф зможе "демілітаризувати" країну і створити там "дружній уряд".

У зв'язку з цим директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін пояснив необхідність проведення кремлем "спеціальної військової операції" тим, що Україна "зрадила" росію, вирішивши проводити незалежну зовнішню політику. Звичайно, іронія історії полягає в тому, що коли в 1991 році з Радянського Союзу, що розвалюється, було створено СНД, ця міжнародна організація спеціально заявила про право всіх її учасників проводити незалежну політику. У будь-якому разі показово непряме визнання Затуліна, що поразка у війні з Україною поставить під сумнів подальше існування росії.

Такий страх зараз очевидний серед багатьох прокремлівських діячів, незважаючи на їхню гучну войовничу риторику про протилежне. Вони чудово розуміють, що, отримавши ленд-ліз, Україні вдасться відбити агресію і це призведе до остаточного краху самої кремлівської імперії - так що ця війна може стати для неї останньою.

Примітно, що коли прихильники експансіоністської політики кремля шукають історичні виправдання, вони часто відмовляються від «росії» як такої і натомість відходять у минуле аж до епохи «Московії» (XIII–XVI ст.). Так, Михайло Ремізов, президент Інституту національної стратегії, у своєму виступі на Зборах РЗОП закликав до “демонтажу України як держави”, яку середньовічна московська армія зрештою захопила у 1514 році. Для кремлівських ідеологів імперія зараз стоїть понад усе. Однак у сьогоднішній росії багато місцевих громад виступають проти війни, захоплення України, і навіть виникають антиімперські міжрегіональні об'єднання. Якщо дозволити таким зусиллям нарости, вони можуть розколоти росію зсередини, можливо, гарантуючи, що напад на Україну справді увійде до історії як остання війна кремля за імперію.
Джерело