Волонтери допомогають наблизити День Нашої Перемоги

Війна, яку росія розпочала проти України 24 лютого 2022 року, поставила країну перед простим вибором. Або здатися на милість потужного зловмисного ворога та "поставити хрест" на Незалежності країни та будь яких мріях про демократичне майбутнє і розвиток, або, незважаючи на біль, горе, сум, втому, згуртуватися проти загарбника, дати йому відсіч та перемогти Зло.

Особисто для мене цей вибір був дуже простий. Я, як і мільйони українців, не хочу, щоб моїм життям та життям моїх дітей керував із кремля пристаркуватий злочинець! Українці – волелюбна, щира та справедлива нація, яка ніколи не схиляє голову перед будь яким ворогом.

Бо – на нашому боці Правда!

Обираючи важкий шлях волонтера я чітко розумів, наскільки важлива справа допомоги під час війни тим, хто на передовій.

Тим, хто своєю кров’ю та самим життям захищає мир та спокій мільйонів моїх співгромадян. Армія моєї країни повинна бути забезпечена усім необхідним, усім найкращим!

Мужність захисників України повинна мати міцний тил, який допоможе побороти ворога та отримати таку очікувану Перемогу. Українські воїни повинні повноцінно харчуватись, мати усі необхідні засоби захисту та, у разі необхідності, отримувати найкращу медичну допомогу.

Боронити Батьківщину – то важка праця. І прямий обов’язок волонтерів максимально полегшити та допомогти!

Як і є прямим обов’язком небайдужості допомога тим українцям, які постраждали від лиха війни. Тим, хто вижив на тимчасово окупованих українських територіях, кому війна зруйнувала життя та забрала все.

Байдужість – то не про українців! Потреба допомогти та підтримати у скрутні часи ближнього свого закріплена у нас на генетичному рівні.

Тому особисто для мене, як і для тисяч інших волонтерів, це не просто робота, а самий сенс мого життя.

Практично з перших днів війни при Київській обласній військовій адміністрації було створено Центр Волонтерів, роботу якого я маю честь координувати.

Роботи вистачає. Як кажуть "по самі вінця". Але ми справляємось! Дякувати Богу – українці таки насправді небайдужа нація. Волонтерський рух кріпне та розвивається. Величезні об’єми гуманітарної допомоги знаходять своїх адресатів як на фронті так і в тилу.

Напрямки волонтерської допомоги практично залишилися незмінними з початку Революції Гідності та анексії Криму і російської агресії на Донбасі.

Це збір та доставка військовим різноманітних, вкрай потрібних, ресурсів (харчі, ліки, одяг, амуніція, автотранспорт, військові прилади), ремонт та вдосконалення техніки тощо; медична допомога постраждалим від бойових дій; допомога переміщеним особам (юридична, психологічна та гуманітарна, пошук житла та роботи, адаптація на новому місці та в соціумі) тощо.

З деяких відмінностей у потребах та запитах отримувачів допомоги хочу акцентувати увагу на тому факті, що на перше місце у потребах мешканців, що постраждали від злочинних дій окупантів, виходить відновлення зруйнованого та пошкодженого житла. На Київщині потреби у харчуванні постраждалих вже системно вирішені на цей час. Тому відновлення, ремонт та побудова нових осель для українців стає одним із головних завдань волонтерів. В першу чергу тих, що працюють на звільнених від окупантів територіях.

Я впевнений у тому, що головними принципами роботи волонтерських рухів та окремих волонтерів повинні бути максимальна прозорість, контрольованість роботи та максимальна "адресність" допомоги. Саме на таких засадах базується робота нашого Центру.

Волонтери потребують чіткої координації своєї роботи. Неузгодженість спільних дій окремих волонтерських організацій часто стоїть на заваді плідній праці. Саме координація, узгодження та впорядкування волонтерського руху на Київщині є одним з головних завдань Центру волонтерів, з яким він, маю таку впевненість, справляється.

Ми вже не займаємося пошуком нових контрагентів. Прогресивний системний розвиток змінює саму філософію волонтерського руху. Центр волонтерів Київської обласної військової адміністрації з початком травня виходить на новий рівень – пошук не лише партнерів для плідної діяльності, а справжніх друзів.

Побратимів, разом з якими ми створимо Об’єднаний Фронт допомоги в Україні.

Разом із давніми, перевіреними партнерами – Благодійним фондом "Омріяна країна" та депутатом Київради Михайлом Присяжнюком, ми, представники ЦВ КОВА маємо намір вирушити до західних областей України у пошуку нових однодумців. На меті – налагодження прямих постачань гуманітарної допомоги із Заходу на Схід нашої держави.

Завдання мандрівки дуже просте - зустрітися і обговорити ситуацію з кожним волонтером України. Отриманий за часи роботи Центру волонтерів досвід поставив перед нами дуже важливе питання подальшої долі волонтерського руху після нашої Перемоги, у післявоєнні часи.

Я впевнений у тому, що сотні справжніх фахівців своєї справи безумовно будуть потрібні країні для швидкого та якісного відродження! У прямому спілкуванні з новими друзями ми хочемо зрозуміти своє місце у соціумі за мирного часу.

Це дуже важливе питання, яке, наразі, все частіше задають собі волонтери і яке потребує напрацювання спільного бачення перспектив на шляхів подальшого розвитку українського Волонтерського руху.

Хочу запевнити всіх, що "максимальна прозорість" нашої роботи – то є не просто слова. Центр Волонтерів готовий надати комплексний звіт про свою діяльність, продемонструвати відеорепорт справ, презентувати команду.

Від Вас, наших майбутніх друзів, я та мої побратими-волонтери хочемо лише почути про бажання обміркувати наявну ситуацію та разом знайти шляхи її покращення.

Наша мандрівка вже за кілька днів.

Тому не зволікайте – телефонуйте або пишіть, аби узгодити час та місце майбутньої зустрічі.

Писати [email protected]

Звонити - 0675311661

Особисто я впевнений утому, що гуртом ворога бити краще, швидше та легше!

Спільними та узгодженими діями ми, волонтери, зможемо наблизити День Нашої Перемоги та прискорити відродження нашої рідної Красуні-України!

Слава Українській Нації!

Смерть ворогам!

Джерело