Плюси і мінуси реформування СБУ по «західним лекалам»

Реформування СБУ по «західним лекалам», при якому спецслужба позбавляється більшої частини своїх повноважень і штату співробітників, несе ризики для безпеки країни на тлі агресії РФ.

Про це заявив лідер партії «Національний корпус», засновник полку Азов Андрій Білецький.

На думку Білецького, в реформі СБУ є явні мінуси, через які відомство не буде ефективно працювати в українських реаліях:

1. Розробці закону про СБУ, як і інших законів сфери безпеки, повинен був передувати всебічний аналіз загроз безпеки України. З розрахунками, моделюванням і прогнозом. На підставі цього аналізу і повинна відбуватися побудова відповідних органів. Таким аналізом не можна вважати ст. 19 Стратегії нацбезпеки України, яка була затверджена президентом 14 вересня 2020 року.   Разом з тим, ст. 45 згаданої Стратегії визначає досить широке коло завдань, які повинні вирішити спецслужби, правоохоронні і розвідувальні органи для забезпечення безпеки держави. Тобто, під ці досить місткі завдання повинні бути сформовані відповідні здібності цих органів, в тому числі і СБУ.   2. Найефективнішим механізмом контррозвідувальної діяльності є створення агентурного апарату. Саме він дає можливість ефективно вирішувати завдання контррозвідки. Для довідки: в СРСР, в умовах «холодної війни» з Заходом, в КДБ була «негласна рознарядка» — в середньому мало бути 1 джерело на 5 осіб трудового колективу. Один офіцер КДБ керував, в середньому, 10 джерелами. Тобто, навіть якщо відійти від цих кількісних показників радянської практики, чисельність СБУ в умовах «гарячої» війни з РФ має бути хоча б в півтора раза більше, ніж запропоновано.   3. Передача Служби військової контррозвідки (ВКР) в Міноборони України (МОУ). Безглузда ідея. Уявімо собі, що зараз у Тарана була б в підпорядкуванні власна контррозвідка. Це було б просто зведення рахунків.   4. За основу моделі реформування СБУ взяті західні країни. Але більшість з них є членами НАТО, а ті, які ні, оточені країнами НАТО.   Крім того, «успішність» західних спецслужб в період активізації Росії після 2008 року викликає великі сумніви. Численні політичні вбивства (замахи), вчинені російськими спецслужбами на території Європи, підриви складів в Чехії, політична корупція європейських чиновників і лідерів громадської думки, підживлюється РФ. Все це навряд чи є прикладом успішної роботи західних контррозвідок — прикладом, який слід беззастережно переймати.   5. Кадрова проблема. Зрозуміло, що високий вступний конкурс в академію СБУ обумовлений, головним чином, бажанням випускників якомога швидше монетизувати придбаний ними адміністративний статус. Тому реформа СБУ в контррозвідку нового типу повинна полягати у виведенні зі штату всіх її співробітників і повного кадрового перезавантаження (чимало чесних і досить професійних співробітників звільнені в запас, в тому числі з керівного складу). Відбір повинні здійснювати особи, які мали реальне відношення до контррозвідки і здатні оцінити роботу як рядового співробітника, так і керівного складу. А все дуже просто. Приходиш в будь-яке оперативне управління і знайомишся з трьома речами в роботі підрозділу контррозвідки: кількість і якість агентурного апарату, інформація, отримана від нього, і його реалізація, а також витрати оперативних засобів. Ось і вся формула оцінки якості роботи. Приблизно те ж і стосовно підрозділів Оперативно-технічних заходів (ОТЗ).   6. Про демілітаризацію. Незрозуміло, чому СБУ, яка здійснює контррозвідувальне забезпечення військових формувань, повинна бути демілітаризована. Статус військовослужбовця набагато вагоміше в суспільстві, ніж держслужбовця, і цей статус дає більше пільг. Крім того, військовослужбовець не працює, а проходить військову службу в межах таких правових понять, як «військова дисципліна», «військовий обов’язок» і «військова присяга»; його життя і навіть вільний час, регламентовані статутами (а не тільки КЗпП — 18.00 — «море на замок»). Статути мають чіткі трактування своїх положень і накладають відповідні зобов’язання і відповідальність.   7. Звичайно, в умовах нашої бюрократизації та корупції СБУ збереже за собою право попереднього слідства за статтями, що належать до компетенції контррозвідувального органу. Особливо, в умовах, де-факто, війни. Позбавлення цих функцій не дозволить СБУ діяти оперативно і вести повноцінну розробку виявлених потенційних джерел іноземних спецслужб. «Ключовий момент. Досвід створення «нової» поліції, Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Держбюро розслідувань (ДБР) говорять про те, що потрібно докорінно реформувати ВСЕ суспільство, а не намагатися, як більшовики, побудувати комунізм в одній окремо взятій країні. Цього не сталося, як і не вийшло з НАБУ або ДБР «непримиренних борців з розкраданням соціалістичної власності». Незважаючи на дуже пристойні зарплати», — підкреслив лідер Нацкорпусу. Що стосується плюсів…. їх просто немає. Влада пішла на досить ризикований крок, реформувавши Службу безпеки країни, який може послабити Україну в умовах зовнішньої агресії.

Джерело: https://myc.news/ua/politika/plyusy_i_minusy_reformirovaniya_sbu_po_zapadnym_lekalam