Рахунок зашкварів Путіна

За два останні місяці безпрецедентно зросли проблеми Росії на пострадянському просторі.

Спочатку – Білорусь. Народ на вулицях в Мінську, а Лукашенко гарячково будує у себе подобу старої латиноамериканської диктатури. З тією різницею, що якщо Сомоса був вірним «сучим сином США», то «бацька» при першій же можливості норовить знову пограти в багатовекторність. А заміни йому не видно. І незрозуміло, хто від кого залежить - швидше вже Росія від врятованого нею Лукашенко. Результат: Лукашенко під російським військовим дахом, на російські гроші, за підтримки російських пропагандистів будує в Білорусі антиросійську диктатуру латиноамериканського типу з «ескадронами смерті». 0-1.

У Киргизії президент Сооронбай Жеенбеков, який на радощах від того, що йому дозволили заарештувати попередника, створив євразійську партію (знаючи, що в Москві люблять слово "євразійство"), зараз вигнаний зі свого поста. Результати виборів скасовані, "євразійці" в повному загоні, а на чолі виявився недавній зек Жапаров, який для початку кинув Москву - обіцяв не виганяти Жеенбекова, а вигнав. Зараз, звичайно, визнає реальність і демонструє лояльність, але менш переконливо, ніж попередник. 0-2.

Ердоган перетворився на ключового гравця на Південному Кавказі, розморозивши погано заморожений карабахський конфлікт, і стимулював Алієва на рішучий бій. Прямо допомогти Вірменії Росія не змогла, а непряма підтримка поки неефективна. Спроби посередництва стали невдалими для Вірменії. Він свою ставку зробив, а в Вірменії зростає розчарування союзом з Москвою (при всій його раціональній безальтернативності, не варто скидати з рахунків емоції, пов'язані із завищеними очікуваннями). 0-3.

І тут ще феєрична ніч в Молдові, де Майя Санду обійшла Додона за рахунок потужної зарубіжної мобілізації. А це чітко проєвропейський політик - і навіть традиційно прагматичний курс Росії щодо Молдови тут може не спрацювати. 0-4.

Перемога "Грузинської мрії" на парламентських виборах в такому форматі, що їй не треба брати в молодші партнери проросійських "Патріотів". Які при цьому ще й погіршили свій результат у порівнянні з минулими виборами (було 5%, стало 3%). А партія «Єдина Грузія» Бурджанадзе не змогла навіть подолати 1% -ний (!) бар'єр. Лідери опозиції (в тому числі і представники прокремлівської партії «Альянс патріотів»!) не визнають вибори легітимними і відмовилися від мандатів в парламент. У країні почалися протести. Більш за все, спроба оскаржити результати голосування закінчиться безрезультатно: проблема в тому, що опозиція розколота, переслідує протилежні цілі і не може запропонувати виборцям щось більш переконливе, ніж партія мільярдера Іванішвілі. 0-5.

Якщо додати до цього ще й ситуацію в самій Росії, з її відцентровими тенденціями, постійними екологічними катастрофами, натиском коронавірусу, навколополітичними скандалами та іншими негараздами, то рахунок для Кремля стає практично розгромним.