Знову і знову

От і зараз так. Все знову і знову. Школа, курси, курси, школа. І так кожен день.

Я розумію, що так треба. Ще трошки і все. Фінішна пряма. Але ж якби ви знали паниці як трудно жити....

Але я зможу! Зможу! На радість своїм ворогам. Чи є вони в мене. Я людина добра, але маю за собою гріхи. Ніколи не говорю в лице людині те, що я про неї думаю. Але поза очі теж не  обговорюю. Так, можливо це не зовсім так, як би хотілось. Я вважаю, що людина повинна завжди залишатись людиною. І я не вірю людям які "Пускаю пальцы веером" і при тому повторюють слова: "Выживает сильнейший". Я вже навіть тне дивлюсь коли хтось може сказати мені нидоту.

Краще я промовчу, кожен отримає своє. Життя покаже хто, і як!