__Микола Байкар. Байка в прозє

                                  ----Зима і Стрєказёл----
            ----Стрєказёл в Странє Чудєс(паралєльном мірє)----
 Жыл-был Стрєказёл. У нього колись було імя. Але всі давно його забули і називали Стрєкозла Олігофреном Імбециловичем після одної історії...
 Колись давним-давно Стрєказла за його солодке стрикотіння і блискучі зелені крильця обрали смотрящим
 Що малята? Обирать смотящого слід було за мозг а не за зелені блискучі крильця і солодке стрикотіння? Ой які ж ви всі розумні заднім умом...
 Так от. Стрєказёл, від того що у нього був крошечний стрєкозічьий мозг, утверждав, що Зими не існує, а все це проіски зовнішніх і внутрішніх врагів, різних бариг, які наживаються на Зимі. А отже не слід витрачати гроші на сані, на теплий одяг, на зимові запаси, теплі оселі, печі і дрова. А краще витратити ці кошти на балалайки і марахвони
 Сказано - зроблено!
 Аж тут нежданчик! Зима прийшла! А Зима то оказується і справді існує! Стрєказёл був в шокє...
 Але діваця нікуди. Холод не тітка. Прийшлось топить оселю живими мурашками
 Мурашки не хочуть бути пальним для нейтралізації крошкомозгності Стрєказла, але куди ж уже дінешся - Зима надворє! Та і хто ж їх буде спрашівать - хватають і в топку!
 Карочє. Мурашки почали смутно о чём-то здогадуватись. Звісно не всі, ібо не всім елементарно вистачило часу на це, оскільки частина уже були мертві - згоріли в топкі Зими. І крім тої частини, звісно, у яких і самих був крошечний стрікозічьий мозг
 От с тих пір і приклеїлось до Стрєказла імя Імбецил Олігофренович Живодёркін