Жіноче лукавство


Замітив я отут

на  сайті

що  сльози  ваші

самоти

 

і


плачите  -

що  ви  буцім-

самотні..

 

А  винні  ви

у  цьому

О,  Жінки

 

Гординю скелі

відштовхніть  від

себе

і  крутизну  "міледі"-

в  інший  бік.

 

Бо  крізь  "Навушники"

такої  ось   Гордині

не  догукатись

нам  Чоловікам

до  Вас


Брати наші менші? то виходить - Братовбивці..


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Раби - не ми , ми не Раби






Раби -  не  ми , ми  не  Раби
Ми  рабську  тягнем  лямку .




Не  той  вже   сніг
пішов  що  то  колись
бувало


І  не  рипить
Коли  із  наймів   йдуть
Великі   Люди.


Повз  ті   «хліви»
й  голодні   очі
ледачих   жителів  «хлівів».


Надсилу   втомлені,
але   щасливі
що  день   сей   наймита
минув


На   день   вже
ближче  до   зарплати.


«Копійку»  в  мертвеє
Село
І  для  дітей    і  для
родини
тоді   везуть   новітні
батраки


А  поки що  потомлені  -
в  «общагу» .....


Благословенний   ранок
очищає  Люд


І  монотонний  день
Попереду  робота.


Нашвидкуруч   зібравши
«тормозки» ,
для  «медитацій»   «рак  легень»
узявши,
за  пазуху  пом`яту  пачку
«Пріми»




Безжурним   сміхом
гомоном
-  «  Пішли ,  чи  ти   готовий
вже  я  то  все   зібрався?»


Не ядовиті   кпини
Людини   Праці
братерськії  бригади
громадами    в  роботу.


Навіяно 2


Я так  нервуюсь
від  Життя
і  так  не  Бачу
Долі



Що  дні   ті -
сірі 
що  намул
як  "Річку "
захаращує моноттям.



І  вигляда
в  вікно  Реалу
пройдусь  повз
натовпи  Безликим

(далі  буде )



Зимно

Сніг  ,сніжно
як на  душі-
так  зимно
коли Самотність
крає  Душу


У серці - 
лиш  сама  Зима..

Самота

Розстане  ніч
туман журби
пропаде

і  знак
Пломінням  в серце
надійде.





Чому


Чому  не  сказані
Слова  тривожать 
серце
Викликають Сум ?


І  чом 
втаївши  Почуття
росстання
карою  нам  є
за  всю  нещирість
нашу....


Невже  зльодоване
як  криця  серце
не   тисне 
тягарем  самоти  ?