(между этими фото прошло 1 год и 3 месяца)

  • 06.07.16, 15:20


Карина Гриненко имеет 2 новые фотографии добавлены с Василь Andrusiv иеще 3 человек.

15 ч. · 

ОБРАЩУСЬ К ГРУППЕ ТОВАРИЩЕЙ
(бо вже втомилася, блін, слухати їх по одному!)
Вы были моими друзьями, знакомыми, родственниками.
Еще до войны.
Вы сделали свой выбор "я-туда-не-пошел".
Вы говорите мне одно из этого:
"- у меня семья,
- у меня кредит,
- в армии одни дебилы, я всё помню, я туда не хочу,
- эту работу должны делать те, кто на это учился и служит,
- я у мамы один сын / у жены один муж / у детей один отец,
- мама / жена / деточка сказали мне "не ходи, без тебя разберутся",
- это всё далеко от нас,
- у меня слабое здоровье,
- мое дело не нашли в военкомате,
- я не умею стрелять, а мясом быть не хочу,
- я свое уже отслужил / отвоевал,
- я пацифист / пофигист / убежденный хиппи / адепт секты "я не воин".

Хотя я вас ни о чем не спрашивала.
Хотя вы знали где я и могли бы спросить меня.
Хотя бы о том, чем помочь медикам батальона.
И если я сейчас не матерюсь вам в лицо, это НЕ значит, что я сочла ваши причины убедительными.

Я бы поверила вам в той жизни, которая теперь зовется 
"еще-до-войны".
Если бы не видела 17-летних пацанов, пришедших в добробаты.
Если бы не знала стариков-афганцев с инфарктами и инсультами,
непризывных и комиссованых по здоровью еще в прошлом веке, пришедших в добробаты, 
потому что 
"молодые пацаны должны выжить, 
мы должны им показать КАК это делать на войне".
Я бы вам поверила и попыталась бы понять.
Если бы я не вернулась оттуда седой.

Я бы вам поверила тогда. Когда я еще не складывала в гробы обугленые тела пацанов, которые были младше моих детей-студентов.

Я знала тех, кто там полег за вас.
Я уважала и любила их, они были из нашей боевой семьи.
Возможно их полегло бы меньше, если бы там были вы.
Потому что мы, 
невоеннообязанные, 
непризывные, 
необученные, 
неслужившие 
были там вместо вас и таких как вы.

А теперь - не звездите мне о ваших уважительных причинах.
Не заглядывайте мне в глаза.
Не ждите от меня понимания!

(между этими фото прошло 1 год и 3 месяца)

Возвращайся живым

  • 06.07.16, 15:02

Пару дней назад ехала в метро. На Золотых Воротах кого-то прижало в двери. Долго просили "відпустіть будь-ласка двері". Я подумала, что у прижавшего дверями человека, слабая реакция, потому что, ну уж очень долго реагирует. Когда через несколько станций людей стало меньше, я увидела мужчину в военной форме с очень уставшим лицом. Я сидела около поручня, все места были заняты. Мужчина подошел и облокотился о поручень рядом со мной на рюкзак за спиной. Он почти лежал на этом поручне. Сомнений не было. Человек ехал прямо с проклятой войны Это было видно и по лицу, и по тому, как он морщился, когда переминался с ноги на ногу. Что-то очень болело. Я робко дотронулась до его плеча и спросила : "Присядите?" "Нет". Пару станций я не знала как заговорить. Сидя мне не было видно нашивки на рукаве. Перед выходом нашла 200 грн. Когда поднялась, увидела на рукаве "Киборг", спросила: "Вы домой?" "Да". "Трудно было?" "Да". Я не знала как продолжить разговор, но очень хотелось обнять, благодарить, плакать. Все уставились на нас и стали слушать. Я, вдруг, начала чистить Его запачканную шапку со словами "Ой, у Вас шапочка запачкалась". Руки Он держал в карманах. Я засунула Ему в карман купюру прямо в руку и сказала: "Возьмите. Купите жене цветы". Усталость с Его лица мгновенно ушла и Он громко выпалил: "Не надо! У меня есть деньги. Вы что! Нельзя! "Я почувствовала себя глупо и виновато. Зато, наконец, нашлись слова : "Это единственное, что я могу для Вас сделать!" Мой Герой оказался правдивее меня, потерянной в Киеве среди встречающихся ватников и священников - сепаратистов. Он сказал прямо из сердца : "Без вас, мы-никто". Ко мне возращался ум и я, рыдая по-детски, выдавила из себя: "Это мы без Вас никто!" Я не смогла сдержать рыданий и тупо пошла к противоаоложной двери, обливаясь соплями и слезами. А Он говорил и говорил : "Спасибо Вам. Я куплю жене цветы" Я потом рыдала еще часа два. В слезах выходили несказанные слова. Как много я хотела сказать! И не сказала! Надеюсь только на то, что этот Мужчина услышал своим сердцем. Кому не лень, репостните пожалуйста. Может Этот Киборг прочтет, что Я хотела Ему сказать много-много СПАСИБО! Что Они у нас САМЫЕ ЛУЧШИЕ! Что мы их ОЧЕНЬ любим и ОЧЕНЬ молимся за НИХ. Что мы обнимаем ИХ. Что песня "Землянка" отдыхает по сравнению с нашей нежностью и любовью к Ним. И пусть все плюются, но я очень хочу, что бы Они все вернулись живыми победителями и воспитали своих деток такими же правдивыми и настоящими как Они. Услышь меня, Киборг, из метро. Ты идешь защищать меня от орды, а я не смогла даже обнять тебя. Но, я очень хотела! Возврашайся живым, пожалуйста!

Автор: Блащук Анна


Слёзы на глазах

  • 04.07.16, 11:16
Пам'ятаєте цього хлопчика?! Сльози на очах...
Найвищу державну нагороду Героя України посмертно Сергію Цимбалу вручили 4-річному сину Олександру та дружині Лілії. Смт Ставище, Київська область.
Сашуня пам’ятає, що його Татусь – Герой. Він так і каже: "Мого Татуся звати Сергій. Він – на небі. Нас всіх захищає! Він – Герой України."

Повернення до життя. АТО


УВАГА! Розпочато набір на програму активної реабілітації воїнів АТО - «ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»

До уваги травмованих діючих та звільнених військовослужбовців і персоналу сектора безпеки і оборони України - розпочато набір на програму активної реабілітації «ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ» на 2016-2017 р.р.

Активна реабілітація — це комплекс заходів із застосуванням засобів фізичної культури та спорту, скерованих на самообслуговування, максимальну незалежність у повсякденному житті та побуті, інтеграцію та суспільну активність людини, що зазнала важких уражень опорно-рухового апарату або сенсорних функцій організму внаслідок травми, поранення чи захворювання. Основними складовими процесу активної реабілітації є фізична, психологічна та соціальна реабілітація.

Подробнее  http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/24875

Де учасники АТО можуть безкоштовно відпочити з родинами на морі?

Благодійний фонд «Єдність побратимів» оголошує про поїздку в Одеську область на узбережжя Чорного моря

Відкриття першої зміни — 10 липня. Остання зміна закінчується 28 серпня.

Запрошуються учасники бойових дій після АТО з родинами, сім’ї захисників України, які не повернулись із зониАТО, учасники війни – волонтери, які особисто постійно допомагають на передовій.  

Неповнолітніх дітей мають супроводжувати дорослі, йдеться на сайті life-after-ato.com.ua.

Зазначається, що на території Центру реабілітації необхідно дотримуватися загальних етичних правил співжиття та правил поведінки в центрі,  тобто не можна вживати алкогольні напої, наркотичні та психотропні засоби, а також вживати нецензурні слова

Facebook-сторінка «Єдність побратимів». Тут на нашій сторінці ви матимете доступ до програми «Допомога захиснику України».

Оnline-заявка, де прописані всі умови перебування 6 змін 2016 року на узбережжі Чорного моря.

 Або можна зателефонувати на номером +38(093) 134-37-85  

Необхідний мінімум речей:

 1. Копії документів (посвідчення УБД, паспорт, свідоцтво про народження для дитини).

2. Постільна білизна.

3. Індивідуальні рушники.

4. Гумові капці.

5. Дощовик.

6. Індивідуальний посуд (тарілка, чашка, виделка, ложка).

7. Засоби індивідуальної гігієни (зубна паста, зубна щітка, мило, туалетний папір).

8. Засоби захисту від сонячних променів, від комах та кліщів.

9. Ліхтарик.

10. Зарядні пристрої до власних телефонів.

11. Їжа та вода на одну добу в дорогу.

12. Чай, кава, цукор для сніданків.

13. Книжки для подарунку бібліотеці Центру реабілітації (на власний розсуд).

Разом з тим до відпочиваючих звертаються з проханням не брати з собою цінних речей. 

http://hromadskeradio.org/2016/06/29/de-uchasnyky-ato-mozhut-bezkoshtovno-vidpochyty-z-rodynamy-na-mori