спогади про вчора

у вас не буває іноді відчуття, що життя проходить мимо, що смислу у існуванні нема? вчора стояла на зупинці, страшезно втомлена після роботи, голоднав і ... заглибилась у роздуми. на зупинці весь час одні і ті ж люди, ми часто після роботи чекаємо одну і ту ж  маршрутку. більшість з них стоять, так же понуро і втомлено, як і я. машини ганяють по вулиці. якось сумно стає... цікаво, хто, або що чекає на них вдома? я не надто тішусь з того, що вдома на мене чекає: це їжа, тв, комп, ліжко, будитьльник, який нагадає про ранок, їжа, зупинка.стоппппппппппп, так далі тривати не може!!!!!

коли людина прагне змін, вона намагається їх зробити, чого ж я лише плачусь, може мені подобається типу страждати. самонавіюванням займатись, а все не так і погано.

 хотілось уже стерти цей запис, але, якщо накарлюкала його, то хай буде.((((((

до речі, ранок всім добрий.