Вчора дивлюсь новини про повернення наших хлопців з полону...і от розказують про одного полоненого...що він пробув три роки у полоні...за цей час *дружина* встигла з ним розлучитись ..........................................

Прожили с женой 12 лет, трое детей.

Чувства охладели, а потом я встретил другую женщину. Влюбился.

Встречались, а потом она мне говорит: либо ты разводишься с женой либо я ухожу.

Поговорили с женой, вполне мирно, собираю вещи. Смотрю — а она вещи детей тоже собирает.

Говорит, а ты надеялся уйти и вспоминать только по выходным?

Еще что-то вроде: у тебя полная семья, детям пока лучше с тобой, раз уж бросаешь, дай и мне устроить свою личную жизнь.

Говорит, ответственность за детей будем потом делить поровну, делали-то детей вместе. Я даже не подозревал, с каким чудовищем жил все это время. Бросить детей, чтобы устроить личную жизнь?

И как я теперь это объясню любимой?(С)

ХМММ...

Прокинулась Міла з ранку...попила кокосового молока...затягнулась листям з бамбука і почала співати...

Ходила кормити котиків...от які карапузи вони в нас))))

А чому всюди пишуть що сало подорожчало дуже дуже..до 200 гривень...у нас 40 гривень...

Пятки вместе соски врозь...сказав Сало до Йолки І Міли...... нас ждут великие дела....
Мій від*їзд святкували навіть папуаси...так я усіх достала

Народ..ви не псіхуєте коли вам дзвонять і кажуть..мені ваш телефон дала Леся...така то і така то...от я вам дзвоню що б провести японську діагностику здоров*я...на халяву...(але коли я у вас щось знайду то в мене є ліки за 2000 гривень )я годину думаю що за Леся...напевно тій Лесі ще хтось дав мій телефон...ненавиджу коли роздають мій  номер  телефону  кому попало...я рахую що спочатку потрібно запитати мене...давати мій номер  тій чи іншій людині чи ні....сижу зла як дідько....

І остались на острові Сало і Допа....