Катехизм про війну
- 19.08.14, 08:47
2307 П'ята Заповідь забороняє добровільне знищення людського життя. Оскільки кожна війна приносить горе і несправедливість, Церква наполегливо заохочує кожного молитися і діяти, щоб Божа Доброта звільнила нас від стародавнього рабства війни (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 81.).
2308 Кожен громадянин та кожен, хто при владі, покликані працювати, щоб уникнути воєн.
«Але доки існуватиме небезпека війни і не буде компетентної міжнародної влади, наділеної достатніми силами, доти не можна відмовити урядам, після вичерпання всіх можливостей мирного врегулювання, права на законний захист» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 79.).
2309 Треба прискіпливо визначити точні умови законного захисту за допомогою військової сили. Серйозність такого рішення підпорядковує його суворим умовам моральної законності. Для цього водночас потрібно:
– щоб шкода, завдана агресором нації чи спільноті націй, була тривалою, важкою і безперечною;
– щоб усі інші засоби для покладення цьому краю виявилися неможливими або безуспішними;
– щоб були обґрунтовані можливості успіху;
– щоб використання зброї не спричинило лиха і безладдя, важчих, ніж лихо, яке слід усунути. Під час оцінювання цих умов слід враховувати потужність сучасних засобів руйнування.
Це традиційні елементи, перелічені в доктрині про так звану «справедливу війну».
Оцінка цих умов моральної законності належить до розсудливості тих, які несуть відповідальність за загальне добро.
2310 У цих випадках публічна влада має право та обов'язок накладати на громадян зобов'язання, необхідні для національної оборони.
Ті, хто присвячує себе служінню батьківщині військовою службою, є слугами безпеки і свободи народів. Якщо вони вірно виконують свій обов'язок, вони насправді сприяють загальному добру і підтриманню миру (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 79.).
