***

Враження від кінофільму, депресія з відчуттям провини – це що, навічно? Довіку я змішуватиму найприємніше та найогидніше у очикуванні чогось неймовірного. Від цього я хворий. І дійсність сивіє, стає минулим. Так минають найсуттєвіші роки життя. Ми усі такі вразливі. Та що там казати, - ми ж більше не люди і Земля нам вже не належить, а зорі не дістанеш рукою.