хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Познакомимся ближе

  • 30.01.12, 21:39

Стою над проваллям. Так страшно. Бути сильним. Бути. Страшно знов бути сильним. Мети немає. Немає ані поганого, ані гарного, є ти, і ти стоїш над проваллям.

Добавимся в друзья, прокомментим фотки, перейдем в аську, встретимся, познакомимся поближе, переспим, я влюблюсь, а ты уйдешь. Как все.

Я шукатиму той погляд у натовпі. Як маніяк: «Вона!» Вона щойно пройшла повз. Ну куди ж ти дивився?! А може й не вона. Де ти, крихітко? Як би сьогодні хоч наснилася. Вона красиво посміхається, дивовижно. Такі чудові вуста, ніжні. Торкнутися б.

Вона як нескінченний сон і у ньому я хворію нею.

Стою над проваллям. Так страшно… 6.8.9
1

Останні статті

Коментарі

Гість: Shandy

130.01.12, 21:58

Мне нравится как ты пишешь,твои мысли!
Страшно- когда нет желания чего-то желать. Апатия. Но и это проходит..вопрос времени. Болезнь лечится. Нет. Если настоящее...только залечить можно

    230.01.12, 22:27Відповідь на 1 від Гість: Shandy

    Залечить, но не вылечить