Популярні приколи

відео

хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Інтерв’ю з українським буржуазним націоналістом (початок)

  • 23.01.24, 08:50

 

            Запитання: Словосполучення «український буржуазний націоналізм» завжди було лайкою в українському інформаційному просторі і, одночасно, звинуваченням  радянських судів, за якими люди отримували великі терміни ув’язнення, або і смертну кару. Чому ви використовуєте саме ці слова?

            Відповідь. Тому що саме вони створюють адекватну назву ідеології, яка єдина може врятувати український етнос і українську націю від остаточного фізичного знищення, що у формі геноциду триває вже понад сто років, а в ідеологічному сенсі набагато більше.

            Запитання. Чим є український націоналізм, в чому його унікальність?

            Відповідь. Український націоналізм, як ідеологія, - це самодостатня система поглядів і принципів, що мають забезпечити виживання української нації та її процвітання у сучасному світі. Вона має давати відповіді на всі актуальні питання, щодо історії української нації, її сьогодення, і алгоритму дій на майбутнє. Націоналізм кожної нації є настільки ж унікальним, наскільки унікальною є нація Проте націоналізм різних націй має і універсальні риси. Слово український акцентує увагу на національній специфіці цієї ідеології.

            Запитання. Які найвідоміші варіанти націоналізму ви могли б навести?

            Відповідь. Серед найяскравіших варіантів націоналізму я б назвав сіонізм, націонал-соціалізм, фашизм, рашизм. Найпотужнішим, найтривалішим в історичному вимірі безумовно є єврейський націоналізм (сіонізм). Він забезпечив збереження єврейського етносу протягом тисячоліть у розпорошеному стані. Він дозволив євреям виграти Другу світову війну. Він забезпечив створення єврейської держави на історичних землях. Він забезпечує домінування єврейської нації у сучасному світ. Ключовим елементом цього успіху я вважаю оформлення концепції єврейського націоналізму у вигляді релігійного вчення – іудаїзму.  Німцям відмовлено в їх претензіях на обраність, оскільки концепція німецької обраності є продуктом звичайних людей. Євреям дозволені їх претензії на обраність, оскільки це їх право зафіксовано у «богонатхненній» книзі. Досвід перемог сіонізму для українського націоналізму є надзвичайно корисним. Наші стосунки з сіонізмом мають бути вкрай обережними. Для нас він завжди був джерелом великої небезпеки. Згадайте вбивство Симона Петлюри, голодомор 1932-33 років і інші події світового виміру, що мали для українців вкрай негативні наслідки.

            По своєму унікальним є російський націоналізм (рашизм). Він не кодифікований у жодних письмових документах, але тримається на одному базовому первісному інстинкту людини -  прагненню до домінування. Цей інстинкт притаманний всім людям, але у московитів він присутній у паталогічній формі. Думаю, що це пов’язано з тим, що саме московити серед усіх народів Європи найближчі до первісного стану людства, відставши у своєму цивілізаційному розвитку від більшості народів Європи на декілька тисяч років. Оскільки московити не поважають не тільки інші народи, а і свій власний народ, не цінують життя не лише представників інших народів, а і життя власних людей, то я назвав би цей націоналізм печерним націоналізмом. У п’ятому сторіччі нової ери вони ще жили за кам’яної доби і практикували людожерство.

            Німецький націоналізм (націонал-соціалізм) – це як спалах наднової зірки у космосі. Він тривав недовго, але виділив таку потужну етнічну енергію німецької нації, що вона цілком могла б змінити весь світ на краще. Проте він був керованим зовні і приреченим на катастрофічну поразку. Чи є ця поразка остаточною покаже час. Хотілося б вірити, що найбільші позитивні досягнення німецької нації ще попереду. Німецький етнос завжди був станови хребтом білої раси. Нехай так буде і надалі. Це дасть шанс на її виживання. Успішний досвід націонал-соціалізму у багатьох царинах є надзвичайно корисним, а його поразка повчальною.

            Щодо італійського націоналізму (фашизму), наведу лише один вислів Беніто Муссоліні: «Все є держава, все в межах держави, нічого поза державою». Успішний і одночасно трагічний  досвід побудови такого суспільства у світі є – це Радянський союз епохи Леніна-Сталіна.

            Запитання. А український націоналізм?

            Відповідь. Він є, але доволі кволий. Сам факт бездержавного існування українського етносу протягом століть є свідченням його слабкості.

            Запитання. Термін нація не має однозначного трактування. Під нацією часто розуміють політичну націю, що є сумішшю різних етносів. Також вживають термін нація стосовно людської спільноти, сформованої на базі одного переважаючого етносу. Яка ваша точка зору?

            Відповідь. Я вважаю термін «політична нація» політичною спекуляцією, спрямованою на вихолощення ідеологічного наповнення терміну «націоналізм». Справжній націоналізм завжди базується на відстоюванні інтересів певного етносу. Канонічним прикладом сучасного націоналізму є єврейський націоналізм. Відповідно до нього право на отримання ізраїльського громадянства, за деякими виключеннями, має лише особа, мати якої є єврейкою. Як на мене, то український націоналізм має грунтуватись на відстоюванні в першу чергу інтересів саме українського етносу. Проте, на відміну від євреїв, я вважаю, що право на українське громадянство мають і багато інших народі, етнічно споріднених з українцями. Насправді – це більшість європейських народів, але не всі. Московитів у цьому списку немає, а от, наприклад, поляків слід розглядати, як частину одного з українцями народу. Отже перша засада українського націоналізму – це його опертя саме на український етнос в боротьбі за національне відродження України. Як тут не згадати слова Вячеслава Чорновола: «Воля Україні буде тоді, коли гетьманом України буде українець і по духу і по крові».

            Запитання. Кого слід вважати стратегічними союзника українців у їх національно визвольній війні?

            Відповідь. Народи об’єднаної Європи, нації Північної Америки. Але доленосними для нас є два народи: поляки і німці. Без єднання з поляками у всіх царинах державного і народного життя всі наші надії на перемогу примарні. Ми і поляки є частинами одного народу. Поляки суттєво випередили нас у цивілізаційному розвитку При меншій чисельності населення валовий внутрішній продукт у них втричі вищій за наш. У них немає проблеми функціонування польської мови, немає проблеми з національною ідентичністю населення. Вони є впевненою у собі самодостатньою нацією з величним майбутнім.

            Але об’єднання Європи відбувається переважно під німецьким прапором. Це справедливо і це добре. Німці заслужили на цю честь своїми колосальними досягненнями у всіх сферах людської діяльності. Сподіваюсь, що запрограмована ворогами поразка німців у Другій світовій війні навчить їх більшої обережності у реалізації своїх амбітних планів. Європа – це в першу чергу німці, а ми стукаємось у двері об’єднаної Європи. Завдяки німцям українці отримали у 1918 році перший успішний досвід становлення своєї незалежної держави – гетьманат під орудою гетьмана Павла Скоропадського. Надалі німці також були нашими природними союзниками і в період між світовими війнами українці отримували від них моральну і матеріальну підтримку. Перемога німців у Другій світовій війні відкривала перед українцями реальні перспективи національно відродження і становлення незалежної української держави. Їх програш у війні був, одночасно, і черговим програшом українців на їх шляху до незалежності. Сподіваюсь, що моральна і матеріальна підтримка німців і надалі допомагатиме нам у подальшому русі до національного відродження. Отже друга засада українського націоналізму – прагнення до максимально тісної співпраці з поляками, німцями, та іншими народами Європи і Північної Америки.

            Щодо поляків, то ми повинні пам’ятати їх спільну з українцями перемогу у 1920 році, коли об’єднані війська визволили від більшовиків Київ, та їх спільну з українцями перемогу під Варшавою, коли вдалося знищити московитів і вберегти Європу від навали більшовицьких орд.

            Запитання. Чи варто прагнути до створення української імперії?

            Відповідь. Величні імперії створювались етносами, назви яких слід писати з великої літери. Такими були Перська, Римська, Візантійська імперії, Священна Римська імперія Німецької нації і деякі інші. Ці імперії слабшали і зникали з політичної мапи світу в міру послаблення і розмивання їх етнічного ядра. Така ж доля спіткала і імперію під назвою Русь. Це була потужна держава, поки її землі населяли переважно слов’яни. Але саме вихід держави за етнічні рамки зробив її імперією. Експансія на землі угрофінських племен, що мешкали у межиріччі рік Оки і Волги, мала катастрофічні наслідки. Київ вперше був розграбований і спалений у дванадцятому сторіччі саме вихідцями з цих земель. Надалі ця людність привласнила нашу історію, нашу назву і при кожній слушній нагоді намагається фізично нас знищити. Тому третя засада українського буржуазного націоналізму – це уникнення перетворення української національної держави в імперію. Ми можемо претендувати лише на землі, заселені переважно українцями, що силою відривались у різні часи від нашого етнічного масиву. При цьому наші кордони з західними сусідами слід вважати остаточними.

            Запитання. Але ж на сьогодні найбільшою потугою світу є Сполучені штати – багатонаціональна країна?

            Відповідь. Так. Але у цієї країни також є потужна етнічна основа – це вихідці з європейських країн, в першу чергу німці і англосакси. На відстані у багато тисяч кілометрів від своєї історичної батьківщини вони вважають себе одним етносом, а Європу, як континент, своєю спільною історичною батьківщиною. Зусиллями могутніх внутрішніх деструктивних сил ця етнічна основа цілеспрямовано розмивається. Як тільки це станеться, Сполучені штати втратять свої лідерські позиції у світі. Так завжди було і так завжди буде.

            Запитання. Чи обов’язковим є прикметник буржуазний стосовно українського націоналізму? Цей термін зусиллями творців комуністичної ідеології є доволі скомпроментованим.

            Відповідь. Перш, ніж «наукові» комуністи спаплюжили це слово (буржуа, бюргери), означало вільних мешканців середньовічних міст Європи. Тут ключове слово воля. У ті часи більшість населення займалось сільським господарстві і перебувало у закріпаченому стані. Саме вільні люди міст згодом здійснили промислову і наукову революції в Європі і, власне, створили сучасну світову цивілізацію. Вільні, ініціативні, самодостатні, креативні, люди, автори технічних і наукових відкриттів, художники, композитори, письменники, організатори виробництв, люди, готові ризикувати власним майном, добробутом, здоров'я і навіть життям задля досягнення своєї мети, – ось хто такі буржуа. Не дивно, що ті з них, хто досягли успіху, в якості винагороди могли насолоджуватись високим рівнем добробуту. Люди, позбавлені всіх цих якостей, також жителі міст, утворили численний прошарок населення, який отримав від «наукових» комуністів назву пролетарі. Чому саме ця частина населення припала до душі  «науковим» комуністам? Мабуть тому, що саме з нею вони ототожнювали себе. На який життєвий успіх міг розраховувати в буржуазному суспільстві «вождь світового пролетаріату» Ленін, якого вигнали з університету вже у першому семестрі? Про його моральність свідчить його «революційна» діяльність в Парижі, де він за роки еміграції встих обійти більшість будинків розпусти, підхопити  сифіліс і згодом померти від нього у доволі молодому віці. А на які життєві досягнення у буржуазному суспільстві міг розраховувати наступний «вождь світового пролетаріату» Сталін з його трьома класами народної школи і невдалою спробою закінчити духовну семінарію? Кримінальні походеньки, численні ув'язення, співпраця з царськими спецслужбами – ось що сформувало його моральну подобу.  Люди дійсно успішні у такої публіки викликали шалену ненависть. Лише диктатура маргиналів могла перевернути світ догори ногами і фізично знищити або максимально принизити людей дійсно успішних. Для того, щоб привабити чернь на свій бік вони назвали цю диктатуру диктатурою пролетаріату. Тут ключове слово диктатура. При цьому у ролі диктаторів вони бачили саме себе, хоча жодного дня у своєму житті ніде не працювали.

            І ще одна обставина – носієм національної ідеї кожного народу є вільні, ініціативні, самодостатні, креативні, люди, автори технічних і наукових відкриттів, організатори виробництв, тобто буржуазія. Тому прикметник буржуазний абсолютно доречний, як принципово важлива характеристика українського націоналізму. Тому четверта засада українського націоналізму – це його опертя на національну буржуазію, як на рушійну силу національної революції, здійснюваної в інтересах всього українського етносу.  

            Запитання. Вживаючи термін наукові комуністи, ви слово наукові взяли у лапки. Чому? У вас сумніви щодо науковості концепції комунізму?

            Відповідь. Я професійний науковець і маю чітке уявлення щодо різниці між науковою працею і грою розуму. Маркс, як головний творець концепції «наукового» комунізму мав чисто гуманітарну освіту. Це не завадило йому займатись всім на світі – від економіки до обгрунтування математичного аналізу. Про його математичні знання свідчить цитата Енгельса: «Маркс любив арифметику, але був не сильним в алгебрі.». Якщо арифметику вважати першою сходинкою у пізнанні математики, то алгебра буде другою. Чи вмів Маркс розв’язувати квадратні алгебраїчні рівняння, а лінійні? Питання. Але кількість сходинок в математиці надзвичайно велика. Яке уявлення Маркс мав про третю, четверту тощо? Центральна праця Маркса – тритомний Капітал мав переконати людство у тому, що  марксизм базується на міцній науковій основі. Її обсяг мав відбити у більшості потенційних критиків марксизму бажання прочитати цю працю від початку і до кінця. Бо лише тоді ти маєш право на критичні щодо неї зауваження. Я абсолютно впевнений, що переважна більшість очільників комуністичного руху всіх країн і народів, якщо не всі, не кажучи вже про рядових комуністів, ніколи цю працю не читали у повному обсязі. Тим більшу повагу вона у них викликала, як могутній фундамент їх впевненості у правильності обраного ними шляху. Ще раз. Марк не був фаховим економістом. Тому він у принципі не міг зробити жодного відкриття в економічній теорії. І він його не зробив. Все, що в його праці виявилось правильним – було не новим. Все, що в його праці було новим – виявилось неправильним. На мою думку, марксизм не має жодного наукового підгрунтя і є не наукою, а релігією, а тритомний Капітал нагадує п’ятитомну Тору. До речі, Маркс походив з релігійної родини.

             Ще в студентські роки у мене виникли сумніви щодо науковості Капіталу. Згодом я ознайомився з численними працями доктора фізико-математичних наук, професора, академіка Ігоря Шафаревича. Його присуд був однозначним: праці Маркса жодного стосунку до академічної науки не мають.

            «Людина, що не знає математики, нездатна ні до яких інших (точних) наук. Більше того, вона навіть не здатна оцінити рівень свого невігластва, а тому не шукає від нього ліків». (Роджер Бекон – англійський філософ, 1214 – 1292 роки.)

            Запитання. Якщо націоналізм розглядати як одну з існуючих ідеологій: соціалізм, комунізм, анархізм, лібералізм тощо, то чому саме він претендує на роль рятівника всього українського етносу?

            Відповідь. Якщо провадити аналогію між людиною і нацією, то для нації націоналізм відіграє ту ж роль, що і інстинкт самозбереження для окремої людини. Націоналізм – це єдина ідеологія, що ставить інтереси нації вище інтересів окремої людини, вважаючи що саме приналежність до сильної нації забезпечує людину надійним захистом від всіх можливих загроз її фізичному існуванню, створює максимально сприятливі умови для духовного розвитку та гарантує високий рівень матеріального добробуту. Націоналізм вважає саме націю найбільшою цінністю сучасної цивілізації. Інші ідеології або індиферентні до інтересів нації, або спрямовані на її знищення. Але для детальної відповіді на це запитання потрібен детальний аналіз кожної з зазначених ідеологій.

0

Коментарі