Відьма
- 26.10.20, 21:10
Зламалася ступа, вщент пропелер,
Збоїть мітла, іскрить електровіник.
Їй терміново потрібний для польотів тренер,
І за сумісництвом кваліфікований електрик.
Останні статті
- Крыса
08.10.2021, 17:30 - Вони роблять нас всіх разом
06.10.2021, 10:05 - Глаза синие-синие
05.10.2021, 10:55
Свіжі фотографії
Релакс розуму
- 21.10.20, 22:00
Все пройде і знову повернеться,
Тлінь, не вічний, ну так хай,
Крутить в повітрі, тихо в'ється,
Листя золота вуаль
Вечір суботи
- 17.10.20, 19:55
Я люблю ці безглузді вечори. Коли ти ні про що не думаєш. Сидиш, обернувшись в плед, з чашкою чаю, або кави. На вулиці, дощ, сильний вітер, а тобі все дарма, ти сидиш в теплі, затишку, дивишся фільм чи слухаєш музику, або читаєш книгу. Тобі нікуди квапитися і квапитися, у тебе немає важливих справ. Ніхто не заважає, не обтяжує турботами і проблемами. Мені здається, такі вечори безцінні.
Дивовижний танок
- 16.10.20, 20:35
Тепло ввечорі, ми на балконі
Так приємно, мовчим ні про що
Таємниця в твоєму флаконі
Ароматом збуджує, інше - ніщо.
А тіла поєднаються самі,
І рухи починуться в пітьмі...
Щось дивне трапляється з нами
На балконі, в небесах, в висоті.
Не віпускай же моїх ти долоней -
Вдчуваю дивний я резонанс
Хай в звуках музики потоне
Все те, що так засмутило нас.
Все буде так, як було і раніше
Гарячий погляд і млостний жест
І я тримаю тебе все тісніше
Під жаркий шепіт чаруючих вуст
Линуть магічні акорди зближЕння...
Ведуть до вибуху страстей
Ти випромінюєш притяжіння,
Бентежиш без умовностей
Я піднімаю тебе до неба -
Не випускай моїх долонь
Не стримуй пристрасну жадобу
Поки в очах горить вогонь.
for A.C
,
Релакс
- 09.10.20, 20:35
Листя, вологи випивши з лихвою,
До моїх ніг лягає ліжком
З яскраво-жовтою канвою...
Все навкруги завмерло...Тиша.
Релакс запущений погодою...
Тремчу вдихаючи запах прілий...
І... схилюсь перед природою.
Ще недавно впевнений, сміливий
Вона мій дух покрила смутком
На плечі кинувши плед туманний...
І п'ється кава із горнятка
Тепло осіннє таке оманне...
fjor A/C
Осінні барви
- 03.10.20, 20:20
Відлітають останні теплі, сонячні дні.
Лише квіти чекають їх наостанок
Раптом жовтень відступить?- зітхають вони,
Подарує їм ранком знову літній світанок.
Посміхнулась їм осінь, і в яскравім плащі
Босоногой дівчИной по саду пройшлась,
Нашепталася з місяцем, попрощалася з дощем
І по-літньому теплим днем відгукнулась.
Останні з "могикан"
Синій "синій"
Білий "синій" 
Залишки минулої краси
,
for A.C
