Не новорічне, але все ж...
- 30.12.20, 23:00
Я чекаю, коли надійдеІ мою душу підхватить бурун.Я люблю, коли поруч - мила,І під моїми ногами грунт.Серце прагне яскравих квітів.Квітне у болях шукань.Я не сам, не сам на світіМоя буря у фарбах світань.Тому чекаю кожної митіЩоб перейти бажану граньЛюбуюсь безсюжетністю бурі,Це, врешті, динамічний сюжет.Мій світ - в тонкій мініатюрі,Про це мій немов би сонетМ.Семенко