Дотик твоїх долонь
Мене завжди турбує То
дарує у діші вогонь,То
розчаруванням пов’язуєТвоя рука – твоя душа І світ твоїх емоцій Як пролісок завжди свіжа
Назустріч сонцю розквітає.Назустріч йдуть твої блакитні очі. Даруючи, все ж, певную надію То раптом – прохолода ночі А
потім вранці сонце розігріє Тягнуть Небеса мені долоні,
А хмари плечі вже вкрівають.
Мені б хотілось віриті в цей сон,
Хотілося ...
Читати далі...