«Скорботний спадок»

Сокира й плаха сперечались -
Хто головніший серед них,
Сокира с блиском посміхалась
Та чатувала в лезі гріх :
«Кума, та годі вам базікать -
До страти тягнуть за вервечку,
А в герці наймудріший кат,
Тож він розв’яже суперечку!»
Та плаха, п’яна від крові,
Пащекувала без упину:
«Мене кохали королі,
Востаннє впавши на коліна!»
Кат взяв відчужено червінця -
Остання плата бідолахи -
Зречено той впав на колінця,
На мить обнявши кляту плаху.
… Сокира гепнула по карку,
І відкотилась голова.
«Куми, я чхав на вашу сварку,
Хоча скажу - хто головна!»
Піднявши голову мерця,
Він положив її в корзину:
«Ви прагли рішення герця?
На мене ж дома жде дружина!
Та головніше – голова,
Яку отримає вдова».

ID: 964359