Хотелось бы кому-нибудь хотеться…
А в письмах Вы казались мне стройнее…
Как идиот, Вы были безупречны.
Верна троим. Но не предел и это.
Он любит борщ… Воспользуемся этим.
У нас была лишь сотовая связь.
Идут года, мне все еще за тридцать…
Украсьте мир отсутствием своим…
О, как не вовремя порой приходит время!
Как начинать беременность приятно.
Продам дрова. Недавно наломала.
Пойду-ка эрудицию нагуглю.
ПРОШУ РЕПОСТУ!!!
У мене вчора був шок від почутих слів судді Ужгородського міськрайонного суду Шепетко.
За те що ти захищаєш добровольців, бандитів з правого сектору які вбивають на моїй рідній Донеччині та Луганщини наших братів росіян, із за яких я не можу повернутися на батьківщину я всім твоїм підзахисним буду давати максимальне покарання. Я зроблю все щоб тебе позбавили свідоцтва адвоката.
Я думав просто сказала та сказала. Але ні. Я вчора просто ох…..їв коли ця пані читала вирок моєму підзахисному. Дала максимальне покарання просто із за того, що в неї ненависть до моєї життєвої позиції.
Я довго думав писати про це чи ні. Але всьому є межа. Я людина спокійна але є речі які я ніколи не пробачаю – це зрада. Її вислів це зрада народу України. Ця пані не буде працювати суддею в моїй з вами країні. Я зроблю все можливе в рамках Закону щоб таких суддів у нас в країні не було.
Хто має бажання долучайтеся.
Всі відомості щодо цієї пані та її діяльності я буду офіційно оприлюднювати в засобах масової інформації.
Слава Україні.
Никогда не понимал, почему «лифчик» — единственное число, а «трусы» — множественное…)))
Поссорилась с мужем… Кинула в борщ виагры… ох как он бегал за мной, как извинялся…
Муж приходит домой. На столе стоит торт с 20-ю свечами. Он спрашивает у жены:
— У кого сегодня день рождения?
— У моего ПАЛЬТО… ему ровно 20 лет!
Наконец-то поняла, почему толстею… Это шампунь — сука!!! Сегодня прочитала: «Укрепляет и придаёт объём». С сегодняшнего дня моюсь средством для посуды, на котором написано: «Растворяет жиры, даже самые стойкие.»
Иду, смотрю 2 голубя сидят, один другого по голове тюк-тюк…второй взъерошился, но молчит, терпит… муж наверное!
Сидят две бабульки. Одна у другой спрашивает:
— Как меня зовут?
Другая долго думает и спрашивает:
— Тебе срочно?
Шла сегодня по торговому центру. Идёт женщина в футболке с надписью «Я дура«. Вот думаю, странная… Даже оглянулась. А сзади надпись «Ты тоже…»
Никогдa не комплексовaлa по поводу своего возрaстa… Нет же, сегодня мой добрый сын спросил:
— Мaм, a когдa Ленин умер, ты плaкaлa?
— Дa, блин, и когдa динозaвры вымерли, тоже рыдaлa…
Пишу з поїзда Дніпро – Одеса. За вікном ніч. Зі мною в купе їде хлопець мого віку – боєць з АТО. Сором’язливий хлопець, заходячи вибачився що одяг пропах димом. Такий собі подих війни.
Хлопець виглядав втомленим і заснув першим. Знаєте, він говорить уві сні. Ні, я неправильно висловився, він скрикує уві сні. І це страшно.
Страшно те, як і що він скрикує. Від сором’язливого хлопця не залишилося і сліду. У його сні йде бій. Хочеться стиснутися і сховатися від цих коротких строгих пронизуючих фраз. Страшно навіть уявити, що йому довелося бачити в реальності і що зараз відбувається в його сні.
Для мене цей страх всього на одну ніч. Для нього – на все життя. Ком в горлі від безсилля що не-будь змінити. Соромно що між нашими реальностями прірва.
Я зараз, напевно вперше, по-справжньому відчув сенс фрази “захисник Батьківщини”. Як же ми зобов’язані цим хлопцям за наш солодкий сон.
Нехай навіки не знають спокою ні на цьому світі, ні на тому ті, хто винен в цій війні. Нехай якнайшвидше це все скінчиться…
Читайте також: INTERMARIUM: Україна. Повернення в Європу
Старовинна народна мудрість ніколи не старіє. Цікавою листівкою поділилися у спільноті "Патріоти України - єднаймося!" на "Фейсбуці", передають Патріоти України і дивуються разом із автором жарту, чому деякі наші співгромадяни не залишать нашу країну, якщо їх майже нічого навколи не влаштовує.
"Боже, виколіть мені очі. Це сюр якийсь. Я такої шизофренії навіть у совку не пам*ятаю. Це якийсь масовий психоз.",- пише читачка Кримського Бандерівця:
