От їдеш собі у потязі. Всюди люд сидить. І хоч би хто говорив про себе самого, баби про інших бабів говорять, ще компаха, комусь іншому перемиває кістки. От сидить вона баба стара і перемиває кістки своєму сусіду чи ще ото комусь. Вічне невдоволення. Хто винен у наших бідах? І кожен як один - влада. А хто її вибрав? І тут довго не змушує себе чекати відповідь - вони, ну інші. Вони це такі люди, які не я і не влада. Про владу тоще пів біди. От вона сидить та бабуля і миє кісточки одна за одною, той п'є той гуляє, той сіно не зібрав вчасно, та купила собі новуй велосипед. Що не кажи баби вони і в місті і в селі баби. Одне і те ж у них нв розумі комусь промити кістки. Їм так важливо знати і найголовніше, не просто знати а ще й поділитись з кисось своїми спостереженнями з надією на те що на їхнню новину вони в замін отримають таку ж саму. Вони по істині наркомани. Візьиіть себе, от живеш ти живеш, нікого не чфпаєш, бабочок ловиш, в небі хмари рахуєш, безтурботний одним словом. А тут прибігає до тебе з очима повними вогню і емойій якась баба і починає тобі мізки зливати що та тому зрадила, бо він не захотів того і того ффїй купити, на що вона не заслуговуіала, хоча вона вже давно хотіла, не зважаючи на то що вони з вдвох домовились про то що не будуть того купцвати поки не зроблять того і того. Ну от так, і ти офігевший від тих займенникфв і взагалі тої ситуації і взагалі якого дідька лисого воно має якимось мене колихати. От з якого дива це має мене обходити. То їхнє життя і їхня справа як чинити . Тим паче я ще й не знаю їх. Якого лисого? Що в цьому світі сталось? Чому це її колише? І в голу приходить відповідь. Вона від того кайфує, отримує задоволення, замітьте що все про що баби говорять, вони говорять з докором, то вже про всіх баб, як частини нашого людства. Вони як наркомани в цьому ділі, їм хочеться емоційного сплеску, їм потрібно відчувати ці емоції. Вони в погоні за ними і в пошуках. В одвічних пошуках. До чого це я? А я про владу, це стосується кожного от ідеш на вибори, де оцей дух що одна галочка вирішить наступні 5 років у твоїй країні у моїйкраїні. А фіг там все так само перемивається до кісток і обговорюється лише то хто як напаскудив. Потім серед усіх кандидатів ти вибираєх того хто напаскудив менше всіх, а всіх інших хто не паскудив взагалі або просто не встиг ти навіть не розглядаєш. Ну то да нашо воно мені треба? Всі собі це питання ставлять, сидіти і читати а потім ще й розбиратись, в людях, і тут собі і іншим в діалозі розказуєш що ти не розбираєшся в тих кандидатах і що тобі все рівно. Ну то вітаю в тебе все так і залишиться- все рівно. Вгору нічого просто так не йде. Ні температура не підніметься. От хочеш чаю і такий, думаєш, чого він у мене не стоїть на столі, вже заварений. Аж виявляється, що життя так влаштоване що треба встати і нагріти води, перед тим налити її в чайник, а якщо про здоров'я піклуватись то треба ж її ще й дістати десь, оту хорошу воду, набрати в автоматі, якщо ти в місті, або купити на то фільтра, і відфільтрувати її. Потім у тебе як мінфмум має бути чашка, і багато хто підходить до цьоо питання дуже серйозно, адже чашка впливає на ваш стан, бо попивши чай не зі своєї кружки ти зарядишся негативною енергією і весь день полетить шкереберть. От вибрали ми скажімо ту чашку, дуже важливий шматок роботи пророблений. Тепер приступаємо до вибору чаю, адже якщо вже чашка грає таку велику роль то чай, про нього вже мовчати треба, в тому сенсі, що в чаї найважливішим є вибір саме цього напою. Різноманіття чаї передбачає громадну кіл кість чорні, зелені, білі, молочні, голубі, суміші чаїв і трав. І ми витрачаємо добагато часу щоби всьо то передивитись і вибрати собі той чай який нам підходить і зарядить на весь день приємною енергією, адже від вибору того чаю залежить настрій на весь день. Але блін, якого чорта, щоб йому копитилось, ми...