Как известно, на войне все средства хороши. В особенности, если эта война — гибридная. О роли информационных технологий, пропаганды и медиа в нынешней войне написано уже более, чем достаточно. Всю мощь кремлевской пропаганды северного соседа украинцы не раз имели возможность наблюдать воочию.

Считается, что в последнее время накал информационной войны спал. Однако, это вовсе не означает, что она не ведется. Ложь и фейки, преследующие цель дезинформировать общество, по-прежнему часто распространяются в интернете и СМИ.

Накануне в главарь террористов «ДНР» Александр Захарченко встретился с представителями организации «Союз матерей «Защита», которые называли себя «солдатскими матерями». Эта встреча подробно освещалась в средствах массово информации «Новороссии». Так, побробный сюжет о том, как Захарченко вместе с солдатскими матерями прогуливается в окрестностях ДАПа, выпустил донецкий телеканал «Юнион».

В сюжете Захарченко предстает в роли эдакого солдата-правдоруба, защищающего родной город от ВСУ, а женщины внимают его словам, кивают и соглашаются с очевидно абсурдным утверждением, что Украина ведет на собственной территории захватническую войну. Женщины в кадре явно поддерживают Захарченко и признают правоту его доводов, а также ругают Украину, возлагая на нее ответственность за происходящее.

Сообщали об этой замечательной «новости» и российские СМИ, поддерживающие боевиков Донбасса. Это сделал, к примеру, сайт «Русская весна», регулярно публикующий откровенно экстремистские материалы антиукраинской направленности.

Примечательно, что речь идет не только об обычной эксплуатации образа страдающих женщин в целях пропаганды, как это происходило во время войны РФ против Чечни, но и об откровенном мошенничестве. Трудно сказать, сколько присутствовавших на встрече с Захарченко женщин являются в самом деле матерями солдат ВСУ, но можно утверждать, что среди них точно присутствовали люди, не являвшиеся таковыми.

На видео в кадр неоднократно попадает «мать», которая выглядит явно моложе, чем мама обычного призывника. Это экс-депутат Днепропетровского областного совета Виктория Шилова.

Виктория Шилова не является солдатской матерью, зато является политической гастролершей и участницей постоянных политических скандалов. В 2010 году Шилова стала депутатом Днепропетровского совета от Партии регионов, однако в 2012 году была исключена из партии после конфликта с тогдашним вице-губернатором Иваном Ступаком, которого она обвинила в организации терактов в Днепропетровске.

Сразу после громкого скандала Виктория Шилова вступила в ряды «Радикальной партии» Олега Ляшко и приняла участие в выборах в Верховную Раду на одном из округов Киева, однако получила очень низкий результат. Во время предвыборной кампании Шилова использовала образ Юлии Тимошенко, которая в тот момент находилась в тюрьме, и обещала освободить Киев от «Партии регионов».

После выборов Шилова работала помощницей Ляшко на платной основе в период работы Верховной Рады 7 созыва. Однако, в декабре 2013 года Ляшко со скандалом исключил Шилову из партии.

В прошлом году Виктория Шилова стала открыто поддерживать боевиков «ДЛНР», а также учредила «Правую социалистическую партию» и общественное движение «Антивойна».

Под брендом этого движения бывшая помощница «радикала» Олега Ляшко периодически проводит антивоенные акции против мобилизации и АТО, состоящие всего из нескольких участников, но активно освещаемые в СМИ, симпатизирующих «ДЛНР». При этом, по сообщениям СМИ, на митингах Шиловой присутствуют люди, нанятые за деньги, которые в действительности не являются родителями бойцов АТО.

В марте текущего года Шилова была единственным представителем Украины на «Международном консервативном форуме» в Санкт-Петербурге, который собрал представителей неофашистских партий из разных стран ЕС.

После визита в Донецк и общения с Захарченко, Шилова опубликовала на своем сайте анонс пресс-конференции, которую собирается провести в январе вместе с представительницей организации «Союза матерей «Защита» Надеждой Курамшиной, также побывавшей в Донецке.

Курамшина, как и Шилова, хорошо известна в сети. Предпринимательница из Антрацита Луганской области и ее организация «Захист» также не раз использовались российскими СМИ для вбрасывания фейков и нагнетания в украинском обществе паники и истерии.

В дни военных действий под Дебальцево Курамшина с конца января утверждала, что Дебальцево находится в котле и украинские войска в городе обречены на смерть.

«ТАНКОВОЕ КОЛЬЦО СЕЙЧАС ВОКРУГ ИХ ЧАСТИ БАТАЛЬОНА (другая в другом квадрате), ПОЛНОСТЬЮ ЗАМКНУЛОСТЬ, и, в данный момент, как мы и писали Бутусову со вчерашнего дня, их УТЮЖАТ ПРЯМОЙ НАВОДКОЙ ИЗ ТАНКОВ, И ТЕПЕРЬ ИМ УЖЕ НЕ УЙТИ! НАШИХ РЕБЯТ ПОЛНОСТЬЮ ДОБИВАЮТ НА УНИЧТОЖЕНИЕ!!!

Необходим НЕМЕДЛЕННЫЙ ПРИКАЗ РУКОВОДСТВА ОПЕРАТИВНОГО ШТАБА ПОПКО, ВОРОБЬЕВА и КИВЫ НА ПРОРЫВ КОЛЬЦА ВОКРУГ ЭТОГО БАТАЛЬОНА!» — цитировал обращение Курамшиной от 2 февраля 2015 года все тот же сайт «Русская весна».

После этих публикаций, 3 февраля под стенами Администрации президента в Киеве произошли стычки и провокации, в которых принимала участие и Курамшина.

15 октября вместе с Викторией Шиловой предпринимательница из Антрацита принимала участие круглом столе, организованном скандальной организацией Виктора Медведчука «Украинский выбор».

На публикации СМИ, в которых упоминаются скандальные страницы биографии Шиловой, а также критически освещается ее нынешняя деятельность, экс-депутат реагирует очень агрессивно, и всякий раз обвиняет журналистов в выполнении «заказа олигархов». И можно было бы вовсе не обращать внимание на творчество женщины, явно являющейся аферисткой. Однако, от деятельности Шиловой и Курамшиной могут пострадать вполне порядочные, доверчивые люди, которые принимают мошенниц за настоящих общественных деятелей и «солдатских матерей».

Вполне возможно, среди женщин, которых Курамшина и Шилова привезли к Захарченко в Донецк, были и настоящие матери пленных солдат ВСУ, которые доверились мошенницам и ждут от них реальной помощи. От горя они вполне могут быть готовы участвовать в записи любых пресс-конференций и видеообращений, а также озвучивать ложь, суть которой не понимают сами. Вероятно, на это и рассчитывают нечистые на руку «общественницы»

—

Сегодня во время акции протеста под Администрацией Президента журналисты 24 Канала заметили Надежду Курамшину, которая неоднократно привлекала к себе внимание СМИ своей антигосударственной деятельностью.

Штатный журналист газеты Kyiv Post а по совместительству исполняющий обязанности регионального редактора OCCRP киевлянин Влад Лавров совместно с журналистом «Слідство.Інфо» Анной Бабинец в очередной раз подняли планку истерии вокруг оффшорного вопроса «Roshen».

В частности, 20 мая на сайте OCCRP появился материал, якобы ставящий под сомнение позицию адвокатского корпуса Порошенко в отношении наличия или отсутствия фактов перевода денежных средств на счета оффшорных компаний. 
В материале обосновываются выводы по результатам проверки реестра компании на Кипре, а так же делается акцент на нарушениях правил валютного контроля Нацбанка и эквивалентности денежных операций стоимости акций компании. 
Экспертом по данному вопросу выступила представитель кипрского адвокатского бюро Елена Константиноу, которая поддала сомнению прозрачность президентской позиции.
Подозревали ли Лавров с Бабинец о происхождении эксперта, позицию которого было взято за основу расследовательского материала, не указывается. 
Между тем, родное имя Елены Константиноу - Богородицкая Елена Всеволодовна 1965 г.р., коренная москвичка и председатель российской коллегии адвокатов «БизнесИнюрколлегия».
Выпускница Всесоюзного юридического заочного института в Москве (в настоящее время - МГЮА) и кандидат юридических наук (Doctor of Philosophy in Law) Стэнфордского университета (США). Сейчас проживает в Никосии (Кипр) и успешно занимается офшорными операциями. 
На протяжении 13 лет Богородицкая занималась правовым консультированием в Арбитраже при Московской торгово-промышленной палате. В область профессиональных интересов Богородицкой входило слияние и разделение акционерных компаний, сделки с акциями и другими ценными бумагами, а также вопросы, связанные с налогообложением в России и других государствах. За 2008 - 2009 годы она с успехом провела несколько судебных процессов с участием крупных российских и иностранных компаний.
Между тем, Богородицкая стала еще и лауреатом в нескольких номинациях литературной и культурной жизни России. В 2004 году она была удостоена премии Михаила Ломоносова «За вклад в отечественную культуру», соответственно России. 
И вполне вероятно, что свои награды за участие развития российской культуры Богородицкая получила заслужено, но сомнения в объективности экспертного мнения вызывает тот факт, что по совместительству с юридической деятельностью она продолжает свои труды в области идеологической подпитки «русского мира».
Елена Богородицкая является одним из авторов российского пропагандистского Интернет-ресурса «Russia Insider», который позиционирует себя как американский объективный ресурс, позванный «создать в медиапространстве альтернативу тому образу Москвы, который утвердился в западных СМИ». Главный редактор «Russia Insider» - американец Чарльз Баусман, а вот журналистский и редакторский состав в большей части находится в Москве.

Предоставление Национальному антикоррупционному бюро Украины права прослушивать телефонные разговоры без сотрудничества с СБУ было бы разумным решением, если бы НАБУ могло реально бороться с коррупцией.

Об этом в комментарии "Обозревателю" сказала народный депутат от фракции "Самопоміч" Анна Романова.

"Логика в предоставлении НАБУ такого права есть. Это необходимо, чтобы не быть зависимым от СБУ. Мы же развиваем институции в надежде, что когда-нибудь все измениться, что НАБУ реально будет независимой структурой. Руководитель НАБУ избирается все-таки конкурсом, а процедура назначения главы СБУ больше зависит от президента. Поэтому я считаю, что в идеальной стране это логично", – сказала она.

Однако, считает нардеп, в нынешних условиях это бессмысленно, поскольку НАБУ не является самостоятельным органом.

"В сегодняшней Украине, где законы работают только против врагов президента, где существует карательный аппарат, любые решения бессмысленны, потому что все равно потом не будет по справедливости. Если бы НАБУ на самом деле занималось коррупционерами и сажало их, это было бы вполне нормально. Законодательство позволяет НАБУ быть независимой структурой, но сейчас это, скорее, инструмент", – объяснила Романова.

Как сообщал "Обозреватель", глава Национального антикоррупционного бюро Артем Сытник просит Верховную Раду предоставить ведомству право самостоятельно прослушивать разговоры граждан.

Європейська комісія 20 квітня офіційно звернулась до Європарламенту та Ради ЄС із законодавчою пропозицією скасувати візовий режим для громадян України, заявивши, що всі необхідні умови Київ виконав.

За кілька місяців ЄС має погодити всі процедури, тож вже з середини літа власники біометричних паспортів можуть отримати право подорожувати до країн ЄС без віз.Що треба буде зробити громадянам України, щоб скористатись такою можливість, і з якою метою можна буде поїхати до ЄС без візи, розбиралась ВВС Україна.

Згідно з процедурами ЄС, спочатку рішення щодо віз для України має схвалити Європейський парламент. На це за різних обставин може піти не менше місяця. У Європарламенті це рішення ухвалюється простою більшістю голосів депутатів.У разі згоди Європарламенту, остаточну долю безвізового режиму затверджує Рада ЄС на рівні міністрів, до якої входять представники країн ЄС.

За це рішення мають проголосувати 55% країн, що представляють 65% населення.

Вето на рішення щодо безвізового режиму для українців можуть накласти щонайменше чотири країни, які представляють 35% ЄС.Після рішення Ради ЄС має пройти ще 20 днів, щоб воно набуло чинності і режим запрацював.Представляючи законодавчу пропозицію, представники Єврокомісії заявили, що безвізовий режим з Україною має почати діяти "якомога швидше".

Президент Порошенко спрогнозував, що безвізовий режим запрацює через "кілька місяців", а експерти прогнозують, що запровадження не займе більше трьох місяців, тобто не пізніше кінця липня 2016 року.

Юридично для запровадження безвізового режиму Україну перемістять до переліку країн, громадянам яких не потрібні візи. Проте не до всіх 28 країн ЄС можна буде їздити без віз.Ірландія та Велика Британія мають особливі умови у шенгенській угоді, а тому і далі вимагатимуть свою власну візу, як і зараз. Натомість, як заявили у Єврокомісії, українці зможуть їздити без віз до чотирьох країн, що не належать до ЄС, проте входять до шенгенської зони – Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.                                                В’їзд українцям без віз буде дозволений на 90 днів протягом кожних півроку, як заявили в Єврокомісії - "у бізнесових, туристичних та сімейних цілях".

Українські біометричні паспорти відповідають світовим стандартам і тільки з ними можна буде подорожувати без візДавід Стулік, речник представництва ЄС в Україні

Посол ЄС в Україні раніше пояснював, що цей режим призначений для "туризму, навчання, ділових поїздок та участі у виставках та конференціях". Проте для тривалого навчання в країнах ЄС треба буде отримувати спеціальну довгострокову візу. У ЄС також наполягають, що безвізовий режим не надаватиме права українцям на роботу у ЄС. З іншого боку, експерти допускають, що українці можуть їздити до країн ЄС і нелегально працювати по 90 днів.

Головною умовою для подорожей до ЄС без віз буде біометричний паспорт.У цьому паспорті є ідентифікатор, на якому міститься інформація про відбитки пальців, які перевірятимуть на в’їзді до ЄС. Україна почала видавати біометричні паспорти з початку 2015 року й вони визнані ЄС.

"Українські біометричні паспорти відповідають світовим стандартам і тільки з ними можна буде подорожувати без віз", - заявив ВВС Україна речник представництва ЄС в Україні Давід Стулік. "Біометричних паспортів, починаючи з 1 січня 2015 року, в Україні видали вже близько 1 мільйона трьохсот тисяч", - повідомив ВВС Україна речник Державної міграційної служби Сергій Гунько.                                                                                                            Отримати біометричний паспорт можна у паспортних столах й це коштує близько 600 гривень.Також в Україні створена мережа державного підприємства "Документ", де, незалежно від місця реєстрації людини, можна швидко отримати біометричний паспорт за 911 гривень.Водночас, як пояснили в Єврокомісії, після запровадження безвізового режиму і далі потрібно буде надавати на вимогу митників низку документів, щоб "довести належний матеріальний стан та ціль подорожі"."Прикордонники, особливо враховуючи збройних конфлікт на Сході, можуть вимагати певні документи – від запрошення до підтвердження фінансової спроможності", - розповіла ВВС Україна керівник організації "Європа без бар’єрів" Ірина Сушко.                                                                                                                   Прикордонники теоретично можуть вимагати показати підтвердження проживання – або запрошення, або підтвердження з готелю, а також зворотній квиток та підтвердження фінансової спроможності.

Прикордонники, особливо враховуючи збройних конфлікт на Сході, можуть вимагати певні документи – від запрошення до підтвердження фінансової спроможностіІрина Сушко, експерт Фінансову спроможність зазвичай доводять випискою з рахунку або ж наявністю готівки у розрахунку 50 доларів на добу перебування.Ці документи прикордонники країн ЄС іноді просять показати і зараз навіть за наявності шенгенської візи.

Молдова отримала безвізовий режим з ЄС ще в травні 2014 року й вже має значний досвід. У перший рік безвізового режиму тільки 2% громадян Молдови отримували відмови на в’їзд до країн ЄС. "Зазвичай треба мати підтвердження з готелю, зворотній квиток і доказ наявності коштів, але особисто в мене жодного разу не перевіряли, потрібні були тільки усні пояснення", - розповів ВВС Україна молдовський політичний експерт Лео Літра.

Зазвичай треба мати підтвердження з готелю, зворотній квиток і доказ наявності коштів, але особисто в мене жодного разу не перевіряли, потрібні були тільки усні поясненняЛео Літра, молдовський експерт Мешканець Кишинева Денис Ткач розповів, що встиг скористатись безвізовим режимом з біометричним паспортом тільки раз при поїздці до Румунії.

"В мене нічого не перевіряли, не вимагали ніяких документів", - заявив пан Ткач. Ще один співрозмовник ВВС Україна у Кишиневі розповів, що подорожував до Італії за біометричним паспортом і його також не просили показати документи.Але, як вказала Ірина Сушко, через конфлікт на Донбасі до громадян України ставлення може бути ретельним, тож вона радить "бути морально готовими надавати потрібні документи".

Пам’яті загиблих воїнів Альфи

Гірко плаче Україна сльозами і кровю..... 
Кат будує своє "завтра" на горі людському..... 
Гірко плаче Україна і тяжко ридає .... 
Своїх синів, що померли, сльозами вмиває.... 
Плаче ненька Україна .... 
Плаче кожна мати, та що сина відпустила, волю здобувати.

Сьогодні минає два роки з часу страшного бою під Семенівкою, коли, боронячи рідну землю, віддали своє життя воїни і справжні патріоти полковник Аніщенко Олександр Григорович та майор Лужевський Руслан Михайлович.А цей вірш,написаний Тарасом Шевченком понад півтора століття тому, передає той біль,страждання і гіркоту втрат, які відчуваємо ми теперта, ніби,описує події, що стали нашою дійсністю:

5 травня 2014 року, приблизно о 14 годині біля населеного пункту Семенівка Слов’янського району під час спеціального заходу в рамках проведення антитерористичної операції моторизована група, до складу якої входили бійці ЗСУ та співробітники Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, потрапила в добре сплановану й організовану засідку супротивника – справжнє вогняне кільце.

Жорстокий бій тривав близько двох годин. Воїнам було наказано зайняти оборону за БТРами. Під нищівним вогнем воїни продовжували відчайдушно відбивати атаки.

За свідченням учасників того пекельного бою, саме полковник Аніщенко Олександр Григорович та майор Лужевський Руслан Михайлович змогли організувати необхідний рух бронетехніки, під прикриттям якої бійці зайняли оборону. Вони вміло керували підлеглими та особисто виявляли й знищували вогневі точки супротивника.

Руслан Лужевський був інструктором групи "Альфа", майстер кульової стрільби, рукопашного бою та парашутного спорту, він добровільно зголосився йти цей бій, хоча за штатним розкладом міг залишитись на базі. Герой не бажав залишати в небезпеці побратимів. У бою Руслан бився по-справжньому героїчно і професійно. Тривалий час вів прицільний вогонь по бойовиках, прикривав відхід товаришів, діючи рішуче та сміливо, евакуював і врятував двох поранених, яких виніс у безпечне місце, а сам повернувся до бою. Очевидці бою розказали, що Руслан Лужевський вів прицільний вогонь по ворогу, лежачи поблизу залізничного переїзду, до кінця прикривав відхід зведеного загону, чим багатьом врятував життя

Навіть вже отримавши численні поранення, полковник Аніщенко та майор Лужевський продовжували вести вогонь, прикриваючи  своїх товаришів, і загинули від поранень на місці бою.

Тільки в цій операції було втрачено трьох героїв та 18 бійців зазнали поранень.

За особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу Указом Президента України  вони нагороджені орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Іншими Указами кожному присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Сьогодні можна констатувати, що 5 травня 2014 року під Слов'янськом почалися справжні бойові дії, коли наші хлопці протистояли добре підготовленому і вишколеному ворогу. Наші воїни не здалися, проявили себе справжніми бійцями.

            Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Найкращі з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах

Звучать слова: «Герої не вмирають!»

Вічна пам’ять загиблим Героям.

Останнім часом активізувалася зацікавленість російських компаній до виходу на український аграрний ринок. Не зважаючи на те, що Російська Федерація приймає участь у військовій агресії проти України в АКР та на Донбасі, фінансує збройний конфлікт на сході України, на території Кіровоградської області функціонує ряд сільськогосподарських підприємств, підконтрольних російському капіталу. Зазначені підприємства, мають у користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею близько 14 тис. га на територіях Світловодського, Новгородківського, Новоархангельського та Гайворонського районів області. Понад 70% орендованих ними земель є паї громадян, решта – державні землі запасу та резерву. Протягом 2014-15 років зазначеними підприємствами отримано              281,3 млн.грн. сукупного валового доходу.

Доходи, отримані від діяльності вказаних підприємств, перераховуються їх бенефіціарним власникам, які проживають в РФ, де, згідно з податковим законодавством, частина коштів у вигляді податків спрямовується на утримання збройних сил РФ, які задіяні у збройній агресії проти України.

Дані землі могли використовуватись українськими фермерами та підвищувати ВВП держави, замість того щоб допомагати країні – агресору.

В наступних публікаціях буде наведено перелік сільгосппідприємств області, які є підконтрольними російському бізнесу, а також перелік сільських рад, на територіях яких знаходяться сільськогосподарські угіддя, орендовані господарствами, підконтрольними країні – агресору.

Не зважаючи на те, що російська федерація здійснює антиукраїнську економічну діяльність та фінансує збройний конфлікт на сході України, на території Кіровоградської області функціонують підприємства які продовжують здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з підприємствами вказаної країни агресора, а саме, імпорт товарів російського виробництва.

Загальний сумарний розмір імпорту товарів з російської федерації даними підприємствами регіону з початку 2016 року складає:

Січень – 25 млн.грн.

Лютий – 29 млн. грн.

Березень – 20 млн. грн.

Тобто, в першому кварталі, за поставлені товари, російська федерація отримала 74 млн. грн., частина даних коштів буде спрямована у вигляді податків, сплачених нерезидентами на території РФ, на підримку та розвиток російської армії, яка задіяна в збройній агресії проти України на території АРК а східного Донбасу.

Переважна більшість імпортованих з РФ товарів не віднесена до групи товарів критичного імпорту та без особливих проблем може бути заміщена аналогічними товарами вітчизняного виробництва чи імпортними товарами але не російського походження. Дані кошти могли залишитись в обігу нашої держави та підвищити ВВП України, замість того щоб допомагати країні агресору вбивати нашу економіку та людей. 

Ни для кого не секрет, что на волне дикой и безудержной любви между Януковичем и Путиным в 2010-2013 годах в Украине начали себя вольготно и фривольно чувствовать такие представители пятой колоны Москвы как «Россотрудничество», филиал «Института стран СНГ», «ВКРОРС», почившая в Бозе партия «Русский блок» и другие антиукраинские шовинисты.

Но, в силу бегства из Украины В.Якуковича, резкой смены любви на ненависть со стороны В.Путина, который тут же у нас оттяпал Крым, эти «пиявки» сейчас пребывают якобы в анабиозе, официально не поддерживают отношений с «Большим российским братом», напрочь забыли о «русском мире» и вообще чуть ли не стали патриотами Украины.

Однако пускай это не усыпляет бдительность нашего обывателя.

Директор или может генеральный директор (прошу не путать с генералиссимусом или иными обидными прозвищами) Константин Федорович Затулин (член комитета Госдумы РФ по делам СНГ и связям с соотечественниками, с 2004 года постоянный участник скандалов, в связи с запретом ему въезда в Украину из-за явной антиукраинской позиции) в 2015 году оставил на хозяйстве, во главе украинского филиала «Института», Марину Ветрову. Последняя заняла это кресло вместо сбежавшего в Москву 2014 году, Дениса Денисова, успешно сейчас выполняющего функции эксперта и сотрудника отдела «Института стран СНГ» по Украине, который раздает сепарские комментарии в раша-СМИ о ситуации в Украине.

Но вернемся к Марине Ветровой. Официально она просто директор ООО «РосУкрКонсалтинг» (организация, которая сдает в аренду недвижимость в одном из бизнес-центров Киева), но по факту эта структура не что иное, как пребывающий в состоянии ожидания и ждущий своего часа «Ч» рассадник всего антиукраинского «Институт стран СНГ».

По документам вроде бы все в порядке. ООО «РосУкрКонсалтинг» бизнес-структра, занимающаяся исключительно коммерческой деятельностью и к политике не имеет вообще никакого отношения.

Но есть одно «НО». С недавнего времени именно Марина Ветрова, журналист Владимир Скачко и ряд других сочувствующих «матушке России» киевских деятелей активно включились в реализацию проекта К.Затулина «Новейшая народная история Крыма». Это действо предполагает выпуск книги, в которой не двояко будет указываться, что «Крым незаконно был присоединен к Украине еще в 1991 году», и до 2014 года «влачил жалкое существование» в составе нашей страны, ведь де юре полуостров должен был быть аппендиксом именно Российской Федерации.

Для этого Марина Ветрова и ее команда должны взять интервью у влиятельных, начиная с 1991 года политиков Украины и России, которые подтвердят этот выдуманный в Кремле тезис.

Понимая, что проведение АТО и всеобщее «обострение любви к России», не содействуют такому проекту в Украине, а выполнять заказы русских хозяев надо, Марина Ветрова пошла на банальный обман. Официально декларируя, что готовиться серия аналитических статей для газеты «2000» или других СМИ, планируется взять интервью у экс-президентов Украины Л.Кравчука, Л.Кучмы и даже может у В.Ющенка.

Также, ведутся переговоры о сотрудничестве с лидером СПУ А.Морозом, бывшими премьер-министрами Украины Е.Марчуком и В.Фокиным, рассматриваются кандидатуры лидеров крымско-татарского меджлиса М.Джемилева, Р.Чубарова и других ведущих политиков средины девяностых.

Со своей стороны К.Затулин и его свора уже «разродились» аналогичными опусами от имени рашистстких политиков-пенсионеров, которые в один голос заявляют о легитимности аннексии Крыма.

И беда ситуации именно в том, что как бы ничего противозаконного в деяниях Константина Затулина и его украинского адепта-влияния Марины Ветровой и нет. Законов вроде бы они не нарушают. И в любой момент можно заявить, что «бессовестный Затулин» обманул своих украинских партнеров и вообще этот проект был случайностью и недоразумением.

Но резонанс в Украине и в Европе от появления этой книжицы будет сродни фильму «Украина в огне». В очередной раз «старший брат» использует наших политиков, журналистов и общественников, причем всего за 30 серебряников, чтобы показать, что нет пророка в нашем отечестве, а без внешнего управления мы неполноценные и ущербные.

А нашим, убеленным сединами, политикам было бы недурно проверить кто к ним набивается в друзья и зачем, прикрываясь овечьей шкурой, напевая сладкие речи об их значительном вкладе в историю и развитие Украины. Ведь еще несколько таких проектов и можно нашу страну потерять навсегда…