Про коляди, про вибори, про вибори коляд(продовження)

                       А коли, наприклад, рівнодення? Астрономи розказують, що 20-22 березня. Але це дивлячись який прогноз погоди подивитися, якщо Єрусалимський – то так, якщо київський – то ні. Астрономічна весна у нас починається раніше. Але то таке, ми цьому тільки раді. Глобальне потепління, що не кажіть, допомогло нам  пережити цю зиму. Погода в різні роки буде різна, але загалом, в середньому буде теплішати ще з тисячу років. І пояснюється це зміною нахилу Землі до Сонця, так званою процесією. Окрім григоріанського та юліанського календаря є ще й зоряний, який цю прецесію враховує. Ближчим по значенню до зоряного календаря є, як це не дивно, юліанський. Можливо випадково, а можливо, що древні астрономи щось знали про це. Пояснення цього явища дуже складні і плутані. В мене пішло кілька років аби придумати якесь пояснення, аналогію, яке було б зрозумілим (прохання до астрономів проаналізувати те що я зараз пишу).

           Якщо ми в’їджаємо в тунель, у якому не видно краю і дивимося прямо, то ми завжди побачимо світло в кінці тунелю на однаковій віддалі від його кінця – так працює григоріанський календар. Календар зоряний, який враховує прецесію працює не так. Ми в’їджаємо в тунель і дивимося прямо, але їдучи по тунелю повертаємось повільно в сторону на певний кут(це зміна нахилу осі землі під час прецесії). Зрозуміло, що ми побачимо світло в кінці тунелю дещо пізніше. Будуть моменти коли ми повернемося назад і побачимо світло вже при виїзді з тунелю, а будуть коли ми зробимо повний оберт і побачимо світло, як і за григоріанським календарем. Так проходить цикл прецесії, що триває майже 26 тисяч років. Щоб побачити які зміни в природі дає це явище потрібно мати відомості принаймі за четвертину цього періоду, тобто більше 6000 років, практично потрібно визнати що ми про це майже нічого не знаємо, бо маємо такі сякі літописи, і то, неповні, обривками за 2-3 тисячі років.

           Який календар правильний? Питання не зовсім коректне. Похибка в один день між юліанським та григоріанським календарем набігає за 128 років. Враховуючи тривалість життя людини похибка в районі пів доби. Ні на сільське господарство, ні на щось інше це не впливає. Природа потрошку змінюється, і користуватися рекомендаціями двохсотлітньої давнини не завжди правильно. Бо були роки, коли у березні вже було посіяно, а були, що в середині квітня все ще лежав сніг, це місяць різниці між сусідніми роками. То що говорить вже за століття.

            В релігійному питанні люди старалися виробити якісь правила й визначення. Наприклад, святкування Пасхи було регламентовано Вселенським собором. Після реформи календаря католики виробили свій метод визначення Пасхи. Кожен календар хороший по своєму. Посівний бажано щоб враховував ще й місячний клас. Новий стиль нормально себе показує в короткостроковій перспективі, зоряний і ближчий до нього юліанський враховує процеси на десятки тисяч років вперед. Тому нам важко сприйняти те,  що за 2000 років новий рік змістився на 14 день. Для нашого коротенького віку усе здається незмінним. Хоча якби ми слідкували за Сонцем не на одному місці, а  переміщувались по землі, то зоряний час був би зрозумілим, бо переміщуючись, я так припускаю, можна знаходити на землі ті місця, які враховують прецесію. В цих питаннях, на жаль, політики більше ніж науки. Чого варта лише стаття 5 виборчого кодексу про перенесення дня позачергових виборів з останньої неділі жовтня чи березня, якщо тоді будуть свята. Наприклад,  березні 2024 року мають буду якісь перевибори, дасть бог війна закінчиться, тоді їх потрібно перенести на тиждень, а президентські, які прописані в конституції переносити не потрібно. Виходить, президента на католицьку пасху вибирати можна, а от сільських депутатів зась.

            Можна, звісно, шанувати чиїсь традиції і звичаї, та всім не догодиш. Тому, стараємося дотримуватися своїх традицій і звичаїв, і тоді нас будуть шанувати і свої і чужі.