Долар по 35 копійок, або чому ми такі бідні.

Кажуть, що інфляція це прихований податок. Цікаво скільки держава від нас приховала? Не знаю. Знаю, що тільки ціни виросли в десятки разів. Люди побідніли. Не всі правда. Та й слава Богу, що хоч не всі. Люди від податку біднішають, але держава мала б багатшать. Щось не видно. Кажуть крадуть – та це до міліції чи поліції, а я б сказав до доброчинців. Є злочинці – мали б буть і доброчинці. Принаймі по українські. Але повернімось до інфляції. Чи можна її  використать для чогось хорошого? Адже збільшуються ціни  - більше і податків. Але й державні витрати, на те що вона купує за податки теж збільшуються тобто прибутку ніякого. З економить можна лише не збільшуючи зарплати і пенсії тоді люди витратять наявні в них заощадження. Що зараз і робиться. А далі? А коли заощадження закінчаться прийдеться жить на одну зарплату яка нижча від цін. Тобто якщо ти купував раніше 2 кілограма ковбаси то зараз купуватимеш 1 кілограм. Така політика привиде як до зменшення виробництва так і до зменшення надходження податків. Щоб цього не допустить почнуть збільшувать зарплати. Зарплати збільшить можна швидко- надрукувати гроші. А ось виробництво не получиться. Ось так і получаються гроші не підкріплені товаром. Що ж первинне. Виробництво чи споживання? Це як у кого. У Бога мабуть, первинне виробництво бо створив Він і небо і землю і все що на ній а потім створив нас – споживачів. Дитя народжується не сіє і не оре, а їсти хоче, і даєм. То й росте. Виросте буде годувать своїх дітей. Так і виробництво, щоб воно почало давати віддачу в нього треба вкласти і час  і гроші. В більшості випадків інфляція або починається випуском нових грошей або закінчується. Хочу звернуть увагу на те в які способи держава вводить нові гроші в обіг. Перше кредити рефінансування. Друге купуючи валюту. Третє купуючи цінні папери. Як я писав раніше кредити є джерелом інфляції тобто до наявного підвищення цін додається підвищення цін за рахунок кредитів. Купівля валюти призводить до знецінення гривні. При купівлі цінних паперів держава як правило викуповує  власні облігації які продавала. Вигоди дані способи не приносять.

Протилежною до інфляціє є дефляція зниження цін . Як приклад можна навести сезонні зниження цін на молоко, чорниці і так далі. Але як я писав раніше це зниження яскраво виражено на базарі, а не в супермаркеті, бо на базарі є конкуренція. Тобто державі треба підтримувати конкурентне середовище. Ось сюди б і вкладати надруковані гроші, щоб вони працювали проти інфляції. Припустим ціна 1 літра молока 7 гривені  собівартість 3 гривні і грошей в покупця 7 грн. продавець молока заробить 4 грн. Якщо ми вкладемо ще 3 гривні в собівартість то отримаємо 2 літри молока кількість грошей збільшиться 7+3:10 грн.  10:2 отримаємо 5 грн. за літру. Ціна зменшилась. Але якщо ті 3 грн. що ми вклали в собівартість, позика то заробіток селянина залишився той самий. Знову ми бачимо, що мотивація виробляти більше відсутня. Щоб вона з’явилась потрібно щоб зменшилась ціна на товари, що споживає селянин. Власне собівартість цих товарів потрібно вложить додаткові кошти так як і в молоко, кількість продукції збільшиться ціна зменшиться. Такий спосіб можна знизить ціни і збільшить кількість продукції. А чому цього не має зараз?

Микола Федорась

Далі  буде…….