Долар по 35 копійок, або чому ми такі бідні.

Долар по тридцять п’ять копійок, або чому ми такі бідні

І так про проценти.

   Кажуть молодь зараз лінива – робить не хоче, а гроші давай. І грамотна. Свиню тримать не вигідно, господарем буть не вигідно. Краще в найми, на заробітки. Хоч старші люди і ображаються, бо не має допомоги, але й погоджуються – інакше грошей не заробиш. А тут ще кредит взяли – треба віддавать, з відсотками. Але я хочу зараз звернуть увагу не на тих,  хто взяв у борг, а на тих, хто дав. Не на банки. А на тих людей, які маючи гроші положили їх в банки під відсотки. Маючи гроші, можна ж їх вложить і в виробництво, і отримать прибуток. Але… Банки дадуть чистого прибутку 25%, а виробництво рідко коли дотягує до цього показника, та ще й робить треба. Тобто економічна мотивація вложувать гроші в виробництво – відсутня, це не вигідно. Так що молодь права. А що ж у Європі? А у Європі банки дають по вкладам 1- 2% і все. Щоб отримувать прибуток від відсотків на рівні зарплати простого робітника припустимо 20 000 євро в рік потрібно мати на рахунку 1 млн. євро – треба бути мільйонером. А хто ще не мільйонер – працюй. Тому європейцям вигідніше інвестувать гроші у виробництво, що вони і роблять, і врезультаті мають всяку продукцію, а ми вкладаєм гроші в банки і маєм – інфляцію.

  Та нічого страшного. Нам скоро обіцяють дешеві європейські кредити під заставу землі. Жду… От заставлю землю – візьму кредит під 3 %. І вложу ці гроші в новий трактор. Ні в стадо корів, теж ні. Краще вложу в банк з дорогими кредитами під 25 % . А що? Не можна? Чи може кредити подешевшають у сім а землю  в заставу хай дадуть лише селяни? Абсурд коротше.

  Чи можна ринковими методами знизить відсоток за кредити ? На жаль ні. Якби банки давали в кредит лише власні кошти то вони конкурували б, і старалися б привабить тих хто хоче позичить, знижуючи процент, але банки позичають ще й гроші вкладників, а за вкладників вони борються пропонуючи їм чим більший процент за вклад. Тому найпростіший варіант – оподаткувать нині діючі кредити і вклади, так, щоб вкладникам і банкам залишилось по 2% максимум, а гроші з цього податку автоматично направлялись позичальникам. Тобто, знизить процент з 40 до 4 максимум. Хочемо в Європу – той гроші треба розподілять, як у Європі. А то простим  людям обіцяють європейські зарплати а про банкірів забули. Це зробить дешевими кредити, а саме головне з’явиться мотивація вкладать гроші напряму у виробництво.

  Кажуть, що для економіки добре, коли знижуються податкі, але потрібен запас грошей, принаймі до того моменту, доки це зниження не дасть позитивного результату. Грошей нам не дають, а якщо дають, то кажуть як їх використать. В Україну приходить валютний кредит. Ці гроші вертаються за кордон там купується продукція, продається в Україні за гривню. Зверніть увагу, населення уже оплатило продукцію гривнями, але кредит треба віддавати у валюті, тобто треба взяти ще один кредит, або виробить продукцію на експорт.  Припустим виробили продукцію на експорт і продали, що робить з грошима? Треба віддать зарплату і віддать кредит. Валюту віддаєм за кордон, а гривні, за які купувалась імпортна продукція виробникам експортної, за винятком відсотків за кредит, тобто іноземний кредит створює інфляцію з відсотків, як і внутрішній. Тобто виробництво експортної продукції треба дотувать на відсоток кредиту плюс доплата за занижени обмінний курс (на гадаю зараз він занижений разів в 4). Тоді буде баланс а тепер використання кредиту на їхніх умовах. Кошти не вертаються зразу за кордон а спочатку використовуються «для підтримки стабільності гривні», наприклад позичаються комерційним банкам ті ж їх дають в кредит тепер до відсотків, які ми платимо за кордон додаються відсоткі внутрішні. «Хороші поради» - ми б самі не додумались.

  Потрібен внутрішній стимулятор розвитку економіки. Бо ж їхні кредити та щей на їхніх умовах – це лише додаткова інфляція. Мало нам своєї ?

Федорась Микола

с. Кустин

Далі буде…