Блог du Soleil

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

du Soleil

Мысли вслух - личное...и немного общественного.

13.12.13, 21:21

Смотря на происходящее вокруг, в очередной раз приходишь к выводу, что юридическое образование не блажь - а жизненная необходимость, чтоб даже не жить, а выжить. Когда вокруг навязывают своё мнение и волю разные заинтересованные лица.

Коментарі: 12

du Soleil

И снова актуально...

11.12.13, 23:13

Іван Франко

Каменярі

Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я,прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.

У кождого чоло життя і жаль порили,
І в оці кождого горить любові жар,
І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,
І плечі кождого додолу ся схилили,
Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.

У кождого в руках тяжкий залізний молот,
І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить."

І всі ми, як один, підняли вгору руки,
І тисяч молотів о камінь загуло,
І в тисячні боки розприскалися штуки
Та відривки скали; ми з силою розпуки
Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
Так наші молоти гриміли раз у раз;
І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;
Хоч не одного там калічили ті скали,
Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.

І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,
Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,
Як наші кості тут під нею зогниють.

Та слави людської зовсім ми не бажали,
Бо не герої ми і не богатирі.
Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
На себе пута. Ми рабами волі стали:
На шляху поступу ми лиш каменярі.

І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.

І знали ми, що там далеко десь у світі,
Який ми кинули для праці, поту й пут,
За нами сльози ллють мами, жінки і діти,
Що други й недруги, гнівнії та сердиті,
І нас, і намір наш, і діло те кленуть.

Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав;
Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
Ані прокляття нас не відтягли від діла,
І молота ніхто із рук не випускав.

Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
Святою думкою, а молоти в руках.
Нехай прокляті ми і світом позабуті!
Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.

Коментарі: 6

du Soleil

Пир во время кризиса

11.12.13, 20:04

http://argumentua.com/novosti/chem-uzhinaet-narodnyi-deputat-zhurnalist-sfotografiroval-menyu

Коментарі: 7

du Soleil

Елка за забором

11.12.13, 14:39

В Харькове площадь Свободы оградили металлическим забором

Читать полностью на http://news.eizvestia.com/news_politics/full/852-vot-chto-zhdet-ukrainu-pri-yanukoviche-foto

Коментарі: 4

du Soleil

"Короля" играет свита

11.12.13, 12:30

http://www.sled.net.ua/node/9912

http://gazeta.ua/articles/business/_rodina-vitaliya-zaharchenka-prodae-palac-za-1-miljon/531079

http://otvet.mail.ru/question/63679274

Коментарі: 8

du Soleil

Вам не кажется- Актуально?!!!

11.12.13, 12:06

«І Архімед, і Галілей…»

Тарас Григорович Шевченко

І Архімед, і Галілей
Вина й не бачили. Єлей
Потік у черево чернече!
А ви, святиє предотечі,
По всьому світу розійшлись
І крихту хліба понесли
Царям убогим. Буде бите
Царями сіянеє жито!
А люде виростуть. Умруть
Ще не зачатиє царята…
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.

24 сентября [1860,
С.-Петербург].

Коментарі: 2

du Soleil

То ли

15.11.13, 23:31

Все ушли офлайн!!!)))

...То ли футбол смотреть, то ли как В.Ф. футбол смотрит...)))

Коментарі: 12

du Soleil

Перегорело

18.08.13, 11:39

Перегорело. Уже не больно.

Сижу напротив, смеюсь, шучу...
- Как жизнь?
- Нормально
- И я довольна
- Давай за встречу?
- Давай чуть-чуть..
- Ты замуж вышла?
- Ну да. А что мне?..
- Да, ну, конечно. Что за вопрос. А помнишь?..
- Помню..
- Я тоже помню..
- Ну вот и ладно. Давай без слез.
- Ты стала жесткой.
- Прошло три года.
- Не так уж много.

- И это срок...

- Сегодня жарко.
- Ага, погода...
- Да, очень жарко, я прямо взмок.
- А он, твой этот...
- А, ты о муже? Хороший парень.
- А он...какой?
- Как муж - он лучше, любовник - хуже.
- Зато надежный и под рукой.
- Такой как надо?
- И что такого?
- И даже любишь сильнее чем?...
- Ты разве знаешь такое слово? А если знаешь, тогда зачем...
- Ну да, конечно. Прости.
- Не надо.
Перегорело...Одна зола.
Но только, знаешь, я встрече рада.
И даже лучше, что я пришла.
Теперь я вижу: перегорело.
А ветер пепел уносит вдаль.
Не шевельнулось, не заболело.
И я спокойна. И мне не жаль.
Как ты уходишь, ссутуля плечи..
Как в черно-белом немом кино.
И все же грустно от этой встречи.
Перегорело, а все равно...

Коментарі: 1

du Soleil

Просто

18.08.13, 00:51

Ничего и никогда не обещай… просто приди и сделай, а я удивлюсь…

Коментарі: 0

du Soleil

И так бывает...

15.07.13, 00:04

Мне, честно, нравилось, что ты любила,
И так наивно мне писала смс,
Я делал вид, что я люблю, картинно...
Как все мужчины, я хотел один лишь секс.

Мне честно нравилось, что ты вздыхала,
Когда тебе я набирал от "нефиг" просто,
За 5 минут ты расспросить всё успевала,
А я лишь делал вид, что всё серьёзно.

Мне, честно, нравилось, что для тебя был важен,
И то, что на тебе я вовсе не завис,
Я делал вид, что я вникаю даже,
В твои рассказы полные реприз...

Мне, честно, нравилось, что было наплевать,
Куда, когда и с кем срывалась ты под вечер,
Мне нравилось лишь только потреблять,
Ты мне себя...Другой тебе вино и свечи.

Тебе других не надо было воздыханий,
Речь президента...Ты одна на новый год,
А я с другой... в тусовке дико пьяный...
Приедет, позвонит...-ты думала - "вот-вот".

Ты упускала шансы быть счастливой,
Твоя апатия - как страшная болезнь,
Ты упускала шансы быть с мужчиной,
Который полюбил бы, такой какая есть.

Тебе смешны-тобой чужие восхищения,
Ты вся во мне, а я на простыне с другой.
Я не цинично относился к поражениям,
А подходил к процессам с головой...

Ты мемуары мне карандашом и ручкой,
Другим ты средний палец вместо "да",
А я считал тебя доступной лёгкой сучкой,
В то время, как другие, думали - "мечта..."

Коментарі: 2

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Замітки:

Мысли вслух - личное...и немного общественного.

И снова актуально...

Пир во время кризиса

Елка за забором

"Короля" играет свита

Вам не кажется- Актуально?!!!

То ли

Перегорело

Просто

И так бывает...