Подорож за межу

Літо - пора відпусток і подорожей. Напевно з такої банальщини і треба починати таку розповідь. Посилання клікабельні.

Так, я нарешті добрався до Іспанії, але все за порядком і коротенько. 

Польщу пропускаємо, хоча шуруп в колесо там залазить до біса регулярно.

Саксонія не порадувала перфекним знанням англійської, вона навіть не порадувала хоч найменшим знанням цієї універсальної мови, зате "папа, мама, ключ" і т.д. наші брати зі сходу німців навчили добре. Ааа, як тут без пива, хоча мені мед і ковбаска більше припали до душі.

Не потикайтеся в Бургундію на вихідні без зарезервованого готелю. Якщо трьохполосна автомагістраль вдень битком набита, то й вільний готель від неї в радіусі 10 кілометрів найти нереально. Лишаючи Прованс та Барселону на закуску ми попрямували в місце призначення - на Золотий берег Католонії у Ла Пінеді. 

Набрехали, ніякий він не золотий. Пісок піском. Аристократична білизна пліч згоріла швидко, за півдня. Море солене, всі 35 проміле солей, і, судячи з поодиноких відвідин  відпочивальниками пляжного туалету, не тільки хлориди там присутні. Іспанці люблять відпочивати великими сім'ями, з глибин колись величного королівства вони висипаються на пляж, кольором шкіри нагадуючи циган, там їхню більшість впевнено розбавляють своїми голими цикьками французька меншина і чисельні росіяни середнього достатку. Трапляються нечисельні ареали ірландців та інших північних народів. Напевно не збрешу, що публіка там не така вишукана, як на далматинських пляжах чи Cote d`Azur. 

Випалена сонцем архітектура старовини,що своїми каміннями пам'ятає римських легіонерів та сарацинів, Реконкісту та світове лідерство, компенсує багато чого .

А продукти харчування з супермаркетів такі ж штучні, як в нас. Не найдете в маркеті ні гречки, ні капусти нормальної, ні мила в шматках. Навіть вина, яке б не містило сульфітів, не найдете. Але є і плюси у вигляді м'ясних виробів, молока та сирів. 

Так високо ще ніколи не підіймався навіть пішки, а тут машиною треба виїхати на висоту поза 1800 метрів. Навігатор підтверджує цю інфу, виїхавши на світ Божий зі старезного, односмугового, 1970 року випуску, 3-кілометрового тунелю Aragnouet-Bielsa. Краєвиди там несказанної краси. Саме так я і уявляв ідеальні альпійські луки, які чомусь волею матінки Природи знаходяться в Піренеях (фото авт.). 

Люрд дійсно творить чудеса, перш за все у душі, дає відчути себе Людиною. Тисячі волонтерів допомагають хворим тамка, на берегах річки Гави біля гроту Массабель. Клаптик України в такій далині гріє серце будь-якого бандерівця.

А  покриті пліснявою сир, що пахне овечатком, та ковбаска зі свининки,  що продають на перевалі в країні басків, гріють шлунок. У Франції мукавки-коровки по узбіччю ходять дисциплінованіше за нас. 

Пожалів я Гауді. Вишикували чергу до його творіння таку, якої я за СРСР ніколи не бачив, а самі доліпляють свої каліцтва зі всіх сторін. Добре, що світ парфюмерного мистецтва більш консервативний. Грас не розчарував сподівань мого носа. Та й Венеція була більш до нього прихильна, на той раз болотом не віддавала. 

Далеко не всі ще враження передав, а на тому слові бувайте здорові. До нових дописів і ще цікавіших подорожей. Ваш Вовчик.