Хто ти ??? Де ти ???
- 13.06.09, 15:56
До скону я не згадаю, коли саме вона увійшла в моє життя. І точно жоден гіпнотизер мені у цьому не допоможе. Я знаю, чому ми зустрічалися, знаю точно де, але не можу пригадати коли? Мало того, я і не згадаю, коли бачив її востаннє.
Напевно, йдучи по своїй звичній дорозі з дому до політеху, я не міг вже стримати посмішки. Нас поєднали ті декілька сотень метрів спільного шляху. Цей клаптик наш. Я й далі проходжу тими тротуарами, а серце зрадливо б'ється швидше. Ми бачились востаннє напевно два-три роки назад, а очі мої й далі шукають тебе. Без жодної надії я все ж сподіваюсь побачити тебе. Куди ти зникла? А куди йшла завжди?
Дурненький, нас поєднали і сльота, і спека, і сніг з дощем, і вітер із хуртелицею. Чогось чуйка мені підказує, що саме у час боротьби зі стихіями двох одиноких душ наші погляди зустрілися для того, щоб знову зустрітися завтра. Післязавтра. Щодня -- з понеділка по п'ятницю, на мить. На той короткий час, котрого не вистарчає для сказаного слова, але досить для спілкування душ. Нас поєднав і розлучив невблаганний часу плин. Жорстоко так, але ми залишилися, залишилося наше місце, наші спогади, але зник час, той момент, коли ймовірність нашої зустрічі наближалася до статистично гарантованої величини. Де ти тепер, моя випадкова перехожа???
Коментарі
Гість: TigressOnly
113.06.09, 16:05
"...мы расстаёмся на несколько жизней, чтобы однажды столкнуться в холодном метро..."
Гість: Bomber_s
213.06.09, 16:22
Обернися, тепер вона шкутильгає по заду від тебе )))))
Володюсик
313.06.09, 16:31Відповідь на 2 від Гість: Bomber_s
нє. ми йшли завжди один одному назустріч
Гість: Nicks
413.06.09, 16:36
Знакомо.
А вы, Владимир Богданыч, оказывается романтик, ёбт!
Володюсик
513.06.09, 16:44Відповідь на 4 від Гість: Nicks
Всі чоловіки в душі романтики.... Чоловіків характеризує те, що вони відмовляються від власної долі. Вони віддають перевагу свободі. Але що таке свобода, якщо вона ні до чого не веде? Чоловіки більше вигадують свободу, ніж користаються з неї. (с) Е.Е. Шмідт
Гість: wewka
613.06.09, 16:51
фоторобот составь, в блог выложи, вдруг найдется...
Володюсик
713.06.09, 16:55Відповідь на 6 від Гість: wewka
в мене емоційна прив'язка, а не естетична. вже не складу
Гість: Nicks
813.06.09, 17:17Відповідь на 5 від Володюсик
Кто-то больше, кто-то меньше.
Кто-то этим кичится, а кто-то скрывает.
анонім
913.06.09, 17:28
Неприкритість Марго на мітлі, недоречно-образлива,
Та, якою кидається виклик,
Збайдужілість, у категоричности власній уразлива –
Оцим ми починаємо відлік?
Крила, сховані попід одінням бридких горбаней,
Мрії, пущені в путь із розривом
Недосцілених прісною вірою світотіней –
Отак ми нарікли слово співом?!
І зумисно, мабуть, чиєсь серце стрибає по сходах.
Я за ним не встигаю; я гою
Залишковий контроль, не розпитий, на диво, з тобою,
Не забитий знічев’я у мотлох.
Зфаніачений шмур поміж нами й розхряснутим серцем,
Як востаннє, вибльовує позір.
Розкрекований в клапани, він перекушеним перцем
Зніяковіло знизує в прозир.
анонім
1013.06.09, 17:30
Те забідчене серце – твоє; ти сичиш і шкварчиш,
До клітин алкоголем допечений.
Воно хоче – життя; як і ти, здичавілий мальчіш,
Хоч і більше за мене не гречаний.
мен так це знайоме...
ці зустрічі, випадкові ніби, але настільки гострі, як уламки мимобіжного життя...
назавжди...
назустріч...
наскрізно...