П'янить...

П'янить атмосфера свята. Неділя - це свято.

П'янить запах соснового лісу. В голові паморочиться від такого чистого повітря жителю блогосфери. Молекули озону  та фітонцидів збурюють вакханалію кров'яних тілець. Відчуваєш, що живеш, і смакуєш миті життя.

П'янить молитовний дух Страдчанської хресної дороги. П'янить запах воскових свічок печерної церкви. Підсвідомо лучишся думками з тисячами таких же заблуканих овець, що вже тисячоліття стають тут навколішки перед Всевишнім. Прекрасне місце для відпочинку душі і тіла. Шкода, якщо вас мучить клаустрафобія від сотень тон скельних порід над головою.

П'янить аромат коньячних спиртів торгової марки "Тиса". Єдине, що стримує від полону солодких марень, це шматок солоного сальця та невгамовне бажання відшукати хоча б одного грибочка.

Незважаючи на те, що автомобілів попри ліс більше, аніж самих грибів у лісі, але мисливський азарт п'янить твою уяву. Цікаво блукати по опалому листі та очиськами видивлятися за грибочками крізь хмільний туман. А яка нестримна радість опановує свідомість, коли натрапляєш на два опенька, які дивом залишені такими ж чужинцями для природи, як я.

П'янить тенор і сопрано української пісні, без якої не обходиться жоден празник. 

П'янить саме життя...