Профіль

astrolik

astrolik

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

без назви

  • 09.04.09, 13:49
Я втомився від життя,
Мені тісне це тіло...
Немає в мене більш буття,
І серце зкамяніло.

Хотів би вмерти,
Та не можу.
Хотів би стерти,
Та не гоже...

Забути тих, кого любив,
І хто любив мене...
Та ні, я їх убив,
І скоро все пройде. 

Уха.

  • 31.03.09, 01:14

Сяду на ровер, виїду на світанку, і поїду ...

поїду, не куда, а на скільки ...

на скільки хватить сили, наскільки вистарчить часу ...

часу життя, буду їхати поки не впаду знесиленим ...

знесиленим настільки, щоб вже не до думок, тільки корчитись ...

корчитись як риба на березі, і чекатиму ...

чекатиму дощу, щоб оросив мої зябра, а далі ...

а далі в небо.

Де Це Передбачено ?

  • 02.03.09, 00:38
Чи бачили ви посмішку коробки? Чи зазирали ви всередину? Чи бачили там ви безмовний скарб?
Звичайне діло, тара, і не більше, з цим кожен зтикається десятками раз на день. Аж смішно.
Смішно до того, що ви просто їх викидаєте.
Чи працювали ви погрущиком, чи перекладали ці коробки, чи витирали їх і доглядали? Та чи хочете таке робити?
Ні, ця робота не для вас, тай грошей заробиш небагато, на сімю не вистарчить...
Так, на сімю.
Коробки також треба любити і доглядати за ними, тоді й жити легше буде, і серце буде де поклатсти під час дощу.
...

коробка = дух+душа+тіло

______________________________________________________________
Присвячую це А., якому я помагав встановлювати на компютер ігри :)

Хочеться

  • 27.02.09, 15:38
Дуже хочеться дати деяким конкретним людям в морду, та так дати, щоб багато не дьоргались 
В мене виникло питання, чим саме краще дати по морді, щоб тому, хто получить було дуже від того приємно 

Вїлось (Надоїло)

  • 04.02.09, 20:27
Люди не звірі, а звірям не до людей.
Що таке життя, це короткочасний процес у просторі, якому надають часового характеру.
Що таке життя людини, думаєте це те саме що і попередня теза, ні, життя людини - це память, саме память, яка робить нас власниками життя.
Тепер коли когось згадують, то швидше за все на цвинтарі, де згадуваний вже мертвий. А скільки зараз є таких трупів серед нас?
Смерть таки перейшла у світ живих. Вона найперше віднімає у нас память, а потім потішається над нашим трупом.
Коли останній раз ви згадували про свою бабусю чи дідуся, чи навіть тата з мамою, коли останній раз у них гостювали, дзвонили до них? Невже ви вбили їх, вбили в своїй памяті, зробивши живими проблеми і щоденні турботи?
Куда ви спішите ?.. стати клоуном на черговому святі цієї власниці коси? А вас хтось туда запрошував що ви так рветесь?
Зупиніться вже накінець, перестаньте рахувати камінці під ногами !!!
Вийдеш в "людяне" місце (місце де збитаються людські істоти), а там всі дивляться як танцюють клоуни-особистості, танцюють танок життя.
Про них таки памятатимуть, хоча і з насмішкою, але памятатимуть, а знаєте чому, думаю знаєте, ви ж не звірі...

я вижу !

  • 29.01.09, 23:54
Я ... живу, я живу, я ... жи-ву, живу ! Я ж..и..в..у ... !!!
Люди ! Я живий, живий як ніколи, як фенікс після смерті, як сонце на сході, як гроза на горизонті, як постріл на старті, як почата мелодія :)))

Як ураган знесу всі труднощі, як хвиля цунамі обрушусь на них, землетрусом зруйную їх фундамент, вибухну в них динамітом.

-= 1 =-

  • 28.01.09, 14:05
Як гордо і радісно коли це перший, прима, кращий, переможець, єдиний, неповторний ...
але
... самотній, одинокий, відлюдний, нікому не потрібний, відкинутий у бік, негідний і мізерний.

Назвіть мене самотність, і попросіть у мене хліба
...
Не дивись мені в лице, крізь монітор його не видно
...
:(

механік

  • 11.01.09, 19:52
От іду я тут, а ти ... там, на тій рейці, а я на цій. ... А я банально думав що такий парадокс як перетинання рейок існує, що він природній, а він неможливий, тому що поїзд не проїде!...

було

  • 11.01.09, 19:27
я ... після розмови з нею ... з пустотою :(
Розмова - що може бути кращим за розмову, коли інше залишається неосяжним і бажаним в одну мить.
Тільки подумати, розмова зі швидкістю електрона...
Швидшою залишається тільки думка...
Цей сигнал, у вигляді бітів, байтів, кіло-, мега-, гіга ударів серця, закодований, зашифрований, пересланий, перекинутий, переправлений і проаналізований тільки один раз...
Сигнал, який побував у космосі, і повернувся назад, з привітом з другої сторони...
Як деколи хочеться перетерпіти ті всі муки кодування, пересилання, щоб бути там... на тому кінці...

До чого це все ?

  • 11.01.09, 14:11
Танцює рябчик брачний танець на поляні, відкритий і безпечний, а мисливець його полює.
Не вбє він його, танець гарний.
Танцює перед потенційними нареченими.
Їх тут багато ... думає рябчик.
Мала здобич для мисливця один рябчик.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна