Вїлось (Надоїло)

Люди не звірі, а звірям не до людей.
Що таке життя, це короткочасний процес у просторі, якому надають часового характеру.
Що таке життя людини, думаєте це те саме що і попередня теза, ні, життя людини - це память, саме память, яка робить нас власниками життя.
Тепер коли когось згадують, то швидше за все на цвинтарі, де згадуваний вже мертвий. А скільки зараз є таких трупів серед нас?
Смерть таки перейшла у світ живих. Вона найперше віднімає у нас память, а потім потішається над нашим трупом.
Коли останній раз ви згадували про свою бабусю чи дідуся, чи навіть тата з мамою, коли останній раз у них гостювали, дзвонили до них? Невже ви вбили їх, вбили в своїй памяті, зробивши живими проблеми і щоденні турботи?
Куда ви спішите ?.. стати клоуном на черговому святі цієї власниці коси? А вас хтось туда запрошував що ви так рветесь?
Зупиніться вже накінець, перестаньте рахувати камінці під ногами !!!
Вийдеш в "людяне" місце (місце де збитаються людські істоти), а там всі дивляться як танцюють клоуни-особистості, танцюють танок життя.
Про них таки памятатимуть, хоча і з насмішкою, але памятатимуть, а знаєте чому, думаю знаєте, ви ж не звірі...