морально. Ситуація така дивна - бути тим хто дивиться, як хтось інший себе гробить. Спостерігати і нічо не робити, бо хз, що тут можна зробити. Намагаюся знайти вихід, навіть не заради людини, а заради себе, щоб вийти з цієї безпомічної позиції і відчути результат від активних дій. 

що сьогодні не буду займатися. Лінь/спати хочеться/не можу/не хочу/щось болить/всі причини на світі. А потім зітхаю і думаю: ну, хоча б вправи для спини, їх всього дві+похрустіти. А потім раз очнулась за розминкою. А там  уже і 50 присідань. І трішки на попі походити. І мадонну ще. І ногами помахати. А в кінці, як розтяжку не зробиш, назавтра болітиме все... і.... і....  Приходжу до тями, вся мокра, убита. Тьху! А мала ж сьогодні перерву зробити))))))) 

після довгої перерви, не знаю з чого почати. Про що вам написати? Що показати? 

Памагітє!!! А то я вже пальці по першу фалангу стерла листаючи списки людей.
Суть ось у чому. Зайшла я якось на фіцбук, бачу хтось із тих, на кого я підписана, лайкнув чужий запис типу:"пачіму я раньше іх нє чітала" і лінк на двох осіб. Клікнула я на першу ссилку і читала прекрасне, но недовго. Не помню вже чого, но ту сторінку я закрила, не підписавшись, а тепер не можу знайти. Може ви читаєте чи знаєте, як знайти.
Вводні дані. Жінка. Років 50. Темноволоса. Стрижена під хлопчика. В окулярах. Українка і живе в Україні. Патріот. Останній на той час запис був про собаку Мусю чи Дусю, вроді безпородну, вроді вагітну. Є ще там кішка. І кішка і собака, кажись, не одна. Короч, пише вона у більшості дуже файно про свій звіринець. Звати, можливо, Галина.
російськомовна.
Буду безмежно вдячна, якщо допоможете знайти. Хочу підписатись.

зелений борщ, квасолю заправлену (помню, шо обіцяла рецепт), макарони, підливу до тих макарон і відерце плову.

- Привіт, пушок.

зареєструвалася на ц.укр

Плюс новий вінчестер.

Хвалив мій дзен. Дякую, Лесик. [ говнофоткі з кулькулятора ]

розібрати свій гардероб. Потому шо, шось мені не хватає в цій жізьні - не то вражень, не то мозгів, не то гармонії...  Дивлюся, значицця, на чорні вузькі брюки і думаю: викинути чи не викинути? Ну, ок, викинути, їм сто років і обшарпані вже... Але от викину, а другі такі купувати при  нагоді,  чи вийде як із джинсами? В мене джинси всі однакові - мені дуже нравилось, поки я не сфоткалась і не обнаружила, шо з монітора на мене дивиться коротконогий гном, і ше тако низеньку талію і штанинку підкотимо файно кофту в брючки, брючки в носочки, на носочки сандаліки... ті який же ти, синочка, лох?!  і ніг нема вопше.  А каблуків я не ношу.