Позволь...

***

Позволь мне быть, позволь быть странной

Позволь быть глупой иногда.

Почти Никто, файл «Безымянный»

Я остаюсь всё для тебя.

Позволь уйти, позволь молчанье,

Когда оно так нужно мне.

Я не хочу назвать страданьем

Всё то, что я держу в душе.

Яне не люблю, я не умею.

Меня здесь не в чем упрекать.

Позволь быть обнятой сильнее

Позволь мне тихо умирать.

E. G.

Останні статті

Интересно ваше мнение: что вас побудило создать блог?
18.01.2008, 20:50
Устала молчать...
21.12.2007, 16:37

Коментарі

Гість: Ogin

122.12.07, 12:23

Тихо умирать не дозволяю!!!

Grine4ka

222.12.07, 12:28Відповідь на 1 від Гість: Ogin

Не буду!!! Это ведь образно, а вобще иногда так хреново. Ogin, а ты поэт?

Гість: Ogin

322.12.07, 12:36Відповідь на 2 від Grine4ka

Я – не поет...

який поет би зміг

не описати перший тихий сніг,

що лагідно кружля понад землею,

що в сутінках пада на ліхтарі,

на мерзле груддя, що в пухку кирею

вдяга дерева голі, і під нею

хова гілок осінніх пазурі?

Я – не поет...

Поет – завжди пророк.

Поетів рок – в сліпучий ирій крок,

Хвала буттю на передодні страти,

невіра в те, що жде колись кінець,

спроможність день у мороці вітати...

Я ж – не поет... Нудьга в моїх палатах,

нудьга і страх... Я – не поет.

Я – мрець.