... так як на серці.

Розкажи мені казку...

Розкажи мені казку, як я засинаю.

Приголуб мене ніжно - я цього бажаю.

Не розказуй мені як важко у світі.

Досить знаю про це. Досить чую - щомиті.

Ти запевни мене, що погане все зникло,

Що світитиме сонце, бо на небі вже звикло.

Ти мені розкажи, як я засинаю,

Що кохаєш мене більше, ніж я кохаю.

Обіцяй: як прокинусь, що не впаде небо.

І що будеш ти поруч...я так хочу! Так треба.

Не зникай і не кидай саму серед раю.

Побудь поруч хоч мить, коли я засинаю...

annelka.

Хотіла б бути шматком льоду,

Який ніколи не розстане.

Шматочком льоду, до якого

Ніколи сонце не дістане.

На всіх було б мені байдуже,

До всього було б все-одно,

Тому тікаю я чим дужче

Від всього, що несе тепло.

Ніколи б серце не боліло,

В душі ніколи б не пекло.

Якби ж було усе байдуже,

Той болю в світі б не було.

annelka.

Мне говорили, что любовь - это подарок свыше.

Только сейчас смысл этих слов слышу.

В душе пустота, сердце молчит,

А порой, по ночам, так громко кричит.

Может тому, кто не знает, что это -

Тихо, спокойно и на душе лето.

Но тот, кто в любви счастье познал,

Покой без неё навсегда потерял!

Уходит любовь так тихо, бесшумно.

Все как всегда но...как то безумно.

Душа рвется ввысь раненой птицей,

Но держат оковы - нельзя отцепиться.

Любовь бесценный подарок...и знайте:

На пустяки её не меняйте.

annelka. 15. 10. 2014.

Коментарі

анонім

128.08.14, 18:37

Вот если навскидку - стихов красивей я не знаю)..
здесь каждая строчка как-будто волной накрывает,
эмоции, чувства, за гранью ты таешь..
я их прочитал пару раз,.. потом еще почитаю).

Очень красивые стихи!!!
Сама писала?