До Покрови, я упевнений

Долу листя осінню падає

Тиші повної жаль позбавлено

Вий сирен опечалює

У зеніті  гріє в бабине

По ночах холод дихає

Десь далеко орда рашина

Ми по малу їх виганяємо

Спершу просимо словом матерним

А вже потім м’ясом зробимо

Вже терпіння своє втратили

ВСУ рве з них голови

Заховавсь Худло переляканий

ГРУ моїм буде знайдений

Жде паскуду суд з гіллякою

Разом буде там  з посіпаками

Руки чешуться ,дочекаємось

Ми вже звикли до гарматного

Хто прийде з мечем той дограється

До трьохсотого чи двохсотого

Київ сонечком посміхається

Літо бабине дає впевненість

Перемоги  ми дочекаємось

До зими  вспоремо черево

Наче свиням сукам рашиним…

Хтось втече геть обсерений

До Бурятії та Хабарівська

До Покрови я упевнений  2022 Володимир Київський