посмішка на згадку

А рідні поряд труть сльозу

Лишити хочеш щось на згадку

Я хочу посмішку свою

Одну залишити світлину

Золу розвіяти з моста

Зостатись в пам’яті родини

На час розділить висота

Нехай піднімуть в вгору погляд

Почувши голос мій з ключа

У лебединій білій зграї

Скажу за мною йде весна

Крильми з  під неба попрощаюсь

Обов’язково посміхнусь

В собі розчинить обрій зграю

До тих хто помнить повернусь