www.zarvanycia.cc.ua Бернаде́тт Субіру́
- 20.02.16, 00:49
www.zarvanycia.cc.ua Бернадетт Субіру (*7 січня 1844 — †16 квітня 1879) — католицька свята, французька праведниця, сільська дівчинка, дочка мірошника, якій в середині XIX століття (вперше 11 лютого 1858 року) в Люрді (Франція) об'явилася Пресвята Богородиця. Побачивши гарну паню, дівчина сильно злякалася. Вона розповіла про це своєму парохові. Бернадетта була побожною дівчиною, та парох засумнівався (у таких ситуаціях треба бути обережними). Та пізніше зрозумів, що щось таки є на тому місці, що на нього вказувала дівчина. Він пішов до єпископа і розповів цю історію. Єпископ вирішив перевірити, що то за дівчина. Зібралася комісія, і один із її членів запитав: «Хто є грішником?» Бернадетта відповіла: «Грішником є той, хто любить гріх», виявивши витонченість богословської думки: не той, хто грішить, а той, хто любить гріх.
Бернадетті вісімнадцять разів являлася Діва Марія.
23 лютого 1858 року, Бернадета вибралася з матір'ю до Масабель. Там було вже багато людей. Коли дівчина почала молитися на вервиці, знову з'явилася Пані. Бернадета була надзвичайно щаслива і з великою любов'ю поклонилася їй, дякувала, усміхалася до неї. Навіть різні державні урядники, дивившись на захоплену дівчину, здіймали капелюхи та покірно схиляли свої голови. Того дня Пані сказала Бернадеті три таємниці, які вона нікому не мала права виявити. Дівчина зберегла свою таємницю.
24 лютого Пані переказала Бернадеті сумні вісті. Дівчина залилася сльозами, припадала до землі та цілувала її. Коли згодом підійшла ближче до ґрота, то обернулася до людей і крізь сльози скрикнула тричі: «Покути! Покути! Покути!»
Під час дев'ятої з'яви, 25 лютого, Пані залишила людям велику пам'ятку — чудесне джерело. Про це оповідала згодом сама Бернадета ось що: «Коли я молилася, Видіння сказало мені ласкавим, але поважним тоном: „Іди напийся та вмийся з джерела“. Я не знала, де було джерело; тоді я пішла над річку. Але Пані прикликала мене назад, даючи мені знак рукою, щоб я пішла ліворуч ґрота. Я послухалася, але не бачила ніякої води. Не знаючи, де знайти її, я почала порпати землю, і вода виплила. Я почекала, щоб вона трохи очистилася, трохи напилася і обмилася нею». Вода ще була з болотом, і Бернадета вимазала своє лице. Побачивши це, деякі люди почали думати, що дівчина зійшла з розуму.
— А навіщо ти їла траву? — запитували її.
— Бо Пані наказала це робити.
Невдоволені такими відповідями та вражені дивною поведінкою Бернадети, люди здвигали плечима і відходили. Але ті, що далі молилися перед ґротом, незабаром побачили, що мале джерельце збільшилось та перемінилося в потік. Коли джерело прочистилося, побожні люди почали розуміти ті дивні речі, що діялися перед ґротом, їхні сумніви розвіялися. Вони знову почали вірити Бернадеті і чудесній з'яві.
Прибувши наступного дня до ґроти, Бернадета на наказ Пані насамперед напилася води з джерела і вмилася; цим разом вода була вже цілком чиста. Обтерши лице запаскою, Бернадета вернулася на своє звичайне місце та почала розмову зі своєю Панею. Того дня Видіння наказало їй цілувати землю за грішників — покутувати за свої й людські гріхи. Опісля Бернадета почала наближатися на колінах до ґрота та цілувати землю під кущем рожі. Тоді хтось із присутніх підбіг до неї, вхопив за плече та скрикнув: «Встань! Чи ти здуріла?» Бернадета піднялася, але відразу обернулася до людей та наказала їм виконувати наказ Пані і робити те, що й вона. Люди відразу почали цілувати землю, а хто не міг нахилитися до землі, то цілував скелю. Це роблять прочани в Люрді і сьогодні.
Бернадетт Субіру:
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
1
Коментарі