www.zarvanycia.cc.ua 30 березня - день пам'яті преподобного Олек

www.zarvanycia.cc.ua 30 березня - день пам'яті преподобного Олексія, чоловіка Божого

Преподобний Олексій народився в знатній римській родині. Його батьки , сенатор Евфиміан і Аглаїда, були благочестивими християнами, допомагали бідним і нужденним. Для свого сина батьки вибрали наречену зі знатної сім’ї. У ніч після заручин Олексій, залишив свою наречену наодинці, віддав їй поясну пряжку і обручку, сказавши: «Збережи це, і нехай буде між тобою і мною Господь, аж поки не відновить нас Своєю благодаттю».
Після цього він покинув рідний дім і відплив на кораблі на Схід.
Після прибуття в Лаодикію Сирійську Олексій пристав до погоничів мулів і дійшов з ними до Едеси. Тут Олексій роздав залишки майна, одягнувся в лахміття і став просити милостиню. Протягом наступних сімнадцяти років Олексій жив милостинею, харчувався лише хлібом і водою, а всі ночі проводив у недосипанні і молитві. За ці роки святий так змінився зовні, що слуги, послані його батьками на розшуки зниклого сина і відвідали в тому числі Едесу, подали йому милостиню, але не впізнали його.
Після закінчення сімнадцяти років подвижництва чутка про святість Олексія широко поширилася по всій Сирії. Більш того, церковному сторожу у видінні Пресвята Богородиця вказала на Олексія як на чоловіка Божого. Збентежений всенародною повагою, Олексій таємно втік з Едеси, маючи намір на кораблі переправитися в Тарс. Але корабель потрапив у бурю і через багато днів був прибитий до італійських берегів.
Ніким не впізнаний Олексій повернувся в Рим і прийшов у свій рідний дім. Його батьки не впізнали сина, але дозволили йому залишитися в їхньго будинку. Олексій жив у комірчині під сходами, і до нього був приставлений слуга, якому було наказано годувати мандрівника їжею з хазяйського стола. Інші слуги із заздрості нишком ображали Олексія, але він сприймав образи зі смиренням. Живучи в багатому домі, Олексій продовжував перебувати в безперестанному пості і молитві. Найбільш тяжким випробуванням для святого було чути ридання його матері і нареченої, які продовжували його оплакувати. Так минули ще сімнадцять років.
У 417 році під час недільної літургії в соборі святого Петра голос..

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/2oddktln6Aw