www.zarvanycia.cc.ua Святитель Григорій Чудотворець, єпископ Нео

www.zarvanycia.cc.ua Святитель Григорій Чудотворець, єпископ Неокесарійський

Святитель Григорій Чудотворець, єпископ Неокесарійський, народився в місті Неокесарії (північ Малої Азії) в язичницькій родині. Отримавши прекрасну освіту, він з юності прагнув до Істини, але мислителі давнини не могли вгамувати його спраги пізнання. Істина відкрилася йому лише у Святому Євангелії, і юнак став християнином.

Для продовження освіти святий Григорій відправився в Олександрію, знаменитий тоді центр язичницької та християнської вченості. Допитливе юнацтво навчалося в Олександрійському Огласительне училище, де викладав пресвітер Оріген, знаменитий учитель, який володів величезною силою розуму і глибиною пізнань. Святий Григорій став учнем пресвітера Орігена. Згодом святитель так писав про свого наставника: «Ця людина отримала від Бога найбільший дар — бути перекладачем слова Бога до людей, розуміти Слово Боже, як Бог Сам його вживав, і пояснити його людям, як вони можуть второпати». Вісім років навчався святий Григорій у пресвітера Орігена і прийняв від нього Хрещення.
Подвижницьке життя святого Григорія, цнотливість, чистота і безкорисливість викликали заздрість у самовпевнених і гріхолюбних однолітків — поган, і вони вирішили обмовити святого Григорія. Одного разу, коли він розмовляв з учителями на площі, до нього підійшла відома в місті блудниця і стала вимагати плати за нібито скоєний з нею гріх. Спочатку святий Григорій стримано заперечив їй, сказавши, що вона помиляється, приймаючи його за когось іншого. Однак Рахав не вгамовувалася. Тоді він попросив друга дати їй гроші. Як тільки блудниця взяла в руки ці гроші, вона негайно ж пала на землю в припадку біснування, а потім зізналася в обмані. Святий Григорій вчинив над нею молитву, і біс залишив її. Повернувшись в Неокесарію, святий відмовився від життя в миру, до якого його наполегливо схиляли впливові співгромадяни. Він пішов у пустелю, де в пості та молитві здобував високу духовну досконалість і благодатні дари прозорливості і пророцтва. Святий Григорій полюбив пустинножительство і хотів залишитися в самоті до кінця своїх днів, проте Господь присудив інакше.
Єпископ Каппадокійського міста Амасії, Федим, дізнавшись про подвижницьке життя святого Григорія, вирішив поставити його єпископом Неокесарійським. Передбачивши духом бажання владики Федима, святий став ховатися від посланців єпископа, яким було доручено розшукати його. Тоді єпископ Федим висвятив святого в єпископа Неокесарійського заочно, просячи Господа, щоб Він Сам висвітлив незвичайну хіротонію. Святий Григорій сприйняв таку надзвичайну подію як прояв волі Божої і не посмів противитися. Цей епізод з життя святого Григорія описав святитель Григорій Ніський. Він же повідомляє, що вищий священний сан святий Григорій Неокесарійський сприйняв тільки після здійснення над ним всіх належних священнодійств. Святий Григорій перед хіротонією, під час якої потрібно було вимовити Визнання віри, гаряче і щиро молився, просячи Бога і Божу Матір відкрити йому справжній образ поклоніння Пресвятій Трійці. Під час молитви йому з'явилася Пречиста Діва Марія, сяюча, як сонце, з апостолом Іоанном Богословом, одягненим в архієрейський одяг. За велінням Богородиці, апостол Іоанн навчив святого, як гідно і праведно слід сповідувати таємницю Пресвятої Трійці. Святий Григорій записав все, що відкрив йому апостол Іоанн Богослов. Символ віри, записаний святителем Григорієм Неокесарійським,— велике Божественне Одкровення в історії Церкви. На ньому засноване вчення про Святу Трійцю в православному Богослов'ї. У подальшому воно було розкрито святими отцями Церкви Василієм Великим, Григорієм Богословом, Григорієм Нісським. Символ святого Григорія Неокесарійського був розглянутий і схвалений Першим Вселенським Собором (325 р), що підтвердив його неминуще значення для Православ'я. Ставши єпископом, святитель Григорій попрямував в Неокесарію. По дорозі з Амасії він вигнав бісів з язичницького храму, жрець якого навернувся до Христа. Навернений став свідком ще одного дива, здійсненого святителем,— по його слову зрушила з місця величезна кам'яна брила. Проповідь святителя була діяльною, живою, плідною. Він вчив, творячи Іменем Христовим чудеса: зцілював хворих, допомагав нужденним, вирішував сварки і скарги. Два брата при розподілі спадку не могли домовитися про озеро, яке було в маєтку їхнього померлого батька. Кожен з братів збирав навколо себе друзів-однодумців. Готувалося побоїще. Святитель Григорій умовив їх відкласти закінчення суперечки до наступного дня, а сам всю ніч молився на березі озера, що стало причиною сварки. Коли розвиднілося, всі побачили, що предмету суперечки більше немає,— озеро пішло під землю. Силою молитви святитель приборкав одного разу розлив річки, своїм жезлом визначивши межі повені. Іншого разу, при будівництві церкви, він повелів Іменем Христовим потіснитися горі і звільнити місце під фундамент. Коли почалося гоніння на християн при імператорі Декії (249-251), святитель Григорій відвів свою паству на віддалену гору. Один язичник, який знав місцеперебування християн, вказав його гонителям. Воїни оточили гору. Святитель вийшов на відкрите місце, підняв руки до неба і, звелівши своєму диякону вчинити так само, почав молитися. Воїни обшукали всю гору, пройшли кілька разів повз молільників і, не побачивши їх, повернулися назад. Вони розповіли в місті, що на цій горі сховатися ніде: там нікого немає, стоять лише два дерева недалеко один від одного. Донощик був вражений дивом, розкаявся і став ревним християнином.
Після припинення гонінь святитель Григорій повернувся в Неокесарію. З його благословення були встановлені церковні свята на честь мучеників, які постраждали за Христа. У той час стало поширюватися лжевчення єретика Павла Самосатського (Самосата — місто в Сирії). Цей єретик змішував Сутність Нероздільній Трійці з Сутністю Єдиного Бога Отця, бентежачи промовами і писаннями розуми багатьох християн. Єресь Павла Самосатського була засуджена на першому Антіохійському Соборі, що відбувся в 264 році. На цьому Соборі святитель Григорій займав провідне місце.
Своїм богоугодним життям, проникливою проповіддю, чудотворіннями і благодатним управлінням паствою святитель неухильно примножував кількість навернених до Христа. Перед його смертю († бл. 266-270) в місті залишилося тільки 17 язичників. А коли святитель Григорій чудотворець, єпископ Неокесарійський, вступав на кафедру, в місті було лише 17 християн.

Чуда сьогодення, молитви, розповіді про святих, новини Зарваниці:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/dbYdCnEBN0I