Вірші Автор: © Ольга Манюк

www.zarvanycia.cc.ua

   ***
Повітря в Зарваниці світлоносне
Там виростають крила на спині
Бо розумієш,все в житті відносне
І починаєш рахувати дні

А для душі немов курорт чудовий
Марія пригортає всі серця
Коли побачий Хрест оцей дубовий
Тоді як пташка, линеш до Отця

Пречиста Діва радо всіх приймає
І на дорогу світла додає
Вона усі болячки наші знає
На захист своїм дітям постає

О,Зарваницька Чудотворна Мати
Леліє,цвіте,радість християн
Допоможи нам ласки не втрачати
І не попастись з відчаю в капкан

Допоможи до Бога прибігати
Подай в серця небесну чистоту
Ніколи горя й підлості не знати
Плекати завжди мир і доброту

   ***
Таких як ТИ,повір, уже немає
В оригіналах-копій не знайти
Нехай тебе і тисячі лишає
Старайся тільки духом прорости

Не для людської думки ми живемо
Не од людей чекаймо похвали
Колись усе що взяли,повернемо
От тільки ще не знаємо коли

   ***
Не легковаж ти Службою в неділю
Іди до Церкви,з радістю іди
А Бог тобі багато ласк уділить
З собою всіх хто вдома, приведи

У свято Літургія не одна
Не вийшло зранку,в вечері спішися
Очисти душу в сповіді до дна
Лиш не кажи як сильно ти втомився

Якщо в неділю в Храмі ти не був
Рахуй цей день змарнований для тебе
Не виправдовуйсь просто що забув
Бо,в Церкві Бог присутній і все небо

А ти так просто можеш не піти
І так зухвало чиниш виправдання
Коли неділя,маєш аж цвісти
До Церкви швидко бігти, без вагання

Господь Благословляє наші сім’ї
Зсилає мир,надію і любов
Не зраджуй Бога як «Петрові півні»
Він кличе нас до себе знов і знов

Обійми розпростерши, Бог чекає
І злих і добрих- Він усіх приймає
Прийди до Нього і відчуй любов
Бо і за тебе теж пролита кров.

   ***
Так неуважно молишся, а Бог
В цей час тебе від смерті відвертає
Без корму цього, ти давно би всох
А Він, як завжди, лагідно прощає

Можливо ти б в аварію попав
І в комі там пробув чотири роки
Але в цей час ти вервечку тримав
І звільнений був від тієї муки

А дівчину, хвороба вже чекала
Дивилася так страшно кожну мить
Але в цей час, ти Бога прославляла
І от тебе нічого не болить

Тому молися, всюди де можливо
Бо той хто хоче, час завжди знайде
Іди вперед, безстрашно і сміливо
Повз тебе Бог ніколи не пройде.

   ***
Коли важко, згадай смерть дитини
Її стан, її крик, її біль
Добре знаєш, за що вона гине
І яка у аборту є ціль

Коли важко, згадай тих що хворі
У котрих біль проник до кісток
І що більш не побачать вже зорі
Ти ж дратуєшся просто що змок

Коли важко, згадай час неволі
Що і досі тримає народ
Не кажи, що такі їхні долі
Напихаючи скаргами рот

Коли важко, депресія, мука
Що немилим здається й життя
Не дозволь, щоб проникла розпука
Бо назад не буде вороття

   ***
Сміятись.. Сміятись.. Сміятись ..
Уточнюю: лиш позитив
Доволі лукавства боятись
Наш світ переповнений див

Радіти.. Радіти.. Радіти..
Усмішка - піджак на віки
Доволі сльозами кормити
Найкращі проходять роки

Кричати.. Кричати.. Кричати..
Прощати собі й ворогам
Погане усе відкидати
Доволі тих підлих реклам

Любити.. Любити .. Любити..
Торкатись серцями Небес
І чуда чудесні творити
Щоб миттю лукавий і щез

Дивитись.. Дивитись.. Дивитись..
Вдихати життя повен рот
І жити нарешті навчитись
Відкинувши відчай гризот

   ***
Не засуджуй мене. Не суди
Не оцінюй ненависним оком
Поза плечі мені не ходи
Повертаючись з гордістю боком

Не дивися так злісно, згориш
Посміхнися, і сонце загляне
Ти насправді себе зараз б’єш
Поки серце твоє не розтане

Не засуджуй мене. Не суди
Зосередься на справі спасіння
Не бери ти на себе біди
Бо болючим буває прозріння

   ***
Ніщо тепер не вічне, не звикай
Надмірність завжди боком обернеться
Та і зусиль намарно не вкладай
Найкраще – несподівано стається

Тоді, коли нічого вже не ждеш
Коли віддав життя в Небесні руки
Коли тягар у серці не несеш
І не боїшся жодної розлуки

Ніщо тепер не вічне, не звикай
Надмірність завжди боком обернеться
Та і зусиль намарно не вкладай
Найкраще – несподівано стається

   ***
Усмішка - серце відчиняє
Впускає світло і тепло
Комусь і настрій підіймає
Одразу скажуть: «Повезло»

Без перебільшень має крила
Так легко - легко постає!
Приносить втомленому силу
І впасти в смуток не дає

   ***
Журбу в пакети з щастям не кладуть
На вітер, слів кохання не кидають
Сьогодні більшість квітів розцвітуть
Але вони цього іще не знають

Душа без болю – це пустий мішок
Всі сльози стануть в Небі як перлини
Не бійтеся зробити зайвий крок
І підійти ласкаво до людини

Вияв любові стане як трофей
Усяка ніжність – це ласкава мати
Не бійтеся безумності ідей
Щоб людську злобу сміхом заповняти

Стікає час вбираючи слова
Добро із дня кладуть в Небесну скриню
Яке ніхто від Бога не схова
Як не сховати злобу чи гординю

Все на долоні: весь найменший крок
Нічого не минає без покути
Життя – це найпрекрасніший урок
Який лише на світі може бути

   ***
...А ти всміхайся серцем кожну днину
Яке це щастя просто в світі жить!
І хай собі пліткують поза спину
Усе що стерпиш, в Небо полетить

   ***
Ангелику! Ти поруч. Завжди поруч
Спасибі друже за зв’язок постійний
І навіть як розлию сльози морем
Сказати що підеш ти – недоцільно

Ангелику! Я чую цю присутність
Твою, у затверділій ще гордині
Торкається плеча ця незабутність
А іскорки стікають аж по спині

Ангелику! Товаришу небесний
Нехай твій провід не зника до віку
Колись і я у чистоті воскресну
Позбувшися буденності і крику

   ***
   Другу

Говори до мене, не змовкай
Приходи до мене веселити
І надію в серце повертай
Не дозволь у смутку цьому гнити
Твої жарти з’єднані в мої
Проростуть прекрасним диво – сміхом
А слова промовлені сії
Розженуть із серця всяке лихо
Говори до мене, не змовкай
Приходи до мене веселити
І добро робити поспішай
Бо інакше нащо було б жити?

Автор: © Ольга Манюк

Розповіді про святи та новини:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/t5gbROmnH7o