www.zarvanycia.cc.ua Преподобна Феодора Олександрійська

www.zarvanycia.cc.ua Преподобна Феодора Олександрійська

Совість не давала їй спокою, і Феодора відправилася до знайомої ігумені і розповіла про досконалий злочин. Ігуменя, бачивши відчай молодої жінки, порушила в ній віру в Божественне прощення і нагадала євангельську притчу про грішницю, ноги Христа, що омила сльозами, і що отримала від Нього прощення своїх гріхів. Сподіваючись на милосердя Боже Феодора сказала: "Вірую Богові моєму і відтепер не здійснюватиму такого гріха, а скоєний постараюся загладити". В ту ж хвилину преподобна Феодора вирішила піти в монастир, щоб очиститися в подвигу і молитві. Вона таємно покинула сім'ю і, переодягнувшись в чоловічий одяг, попрямувала до чоловічого монастиря, бо боялася, що чоловік знайде її в жіночій обителі. Ігумен обителі не благословив пустити її навіть в двір, випробовуючи твердість прибульця. Преподобна Феодора залишилася ночувати біля воріт. Вранці вона, припавши до ніг ігумена, назвалася Феодором з Александрії просила залишити її в монастирі для покаяння і чернечих подвигів. Бачивши щиросердий намір прибульця, ігумен погодився.

Навіть досвідчені ченці дивувалися з нічних поклонів, молитов, смирення, терпіння і самоотверження Феодора. Свята трудилася в монастирі вісім років. Її тіло, що колись поганить перелюбством, стало видимою судиною благодаті Божої і вмістищем Святого Духу. Одного разу свята була послана до Александрії для покупки хліба. Благословляючи її в шлях, ігумен сказав, у разі затримки в дорозі, зупинитися в сусідньому, Енатському монастирі. У готелі Енатського монастиря проживала тоді дочка ігумена, що прийшла відвідати отця. Спокушена красою молодого ченця, вона почала схиляти преподобну Феодору до гріха перелюбу, не знаючи, що вона жінка. Почувши відмову, вона вчинила гріх з іншим гостем і зачала. Преподобна ж, купивши хліб, повернулася в свою обитель.

Через деякий час отець безсоромної дівчини, дізнавшись про злочин, почав випитувати у дочки, хто її спокусив. Дівчина вказала на Феодора-ченця. Отець негайно повідомив настоятеля монастиря, в якому трудилася преподобна Феодора. Ігумен призвав Феодора і розповів йому про звинувачення. Чернець твердо відповів: "Бог свідок, я цього не робив", і ігумен, знаючи чистоту і святість життя Феодора, не повірив наклепу. Коли блудниця народила, енатскі ченці принесли немовля в монастир, де жив подвижник, і почали докоряти ченців в нечистому житті. Цього разу і ігумен повірив наклепу і розгнівався на невинного Феодора. Немовля вручили преподобній і з ганьбою вигнали її з монастиря. Феодора покірливо підкорилася новому випробуванню, вбачаючи в нім спокутування колишнього гріха. Вона поселилася з дитиною недалеко від обителі в курені. Пастухи з жалості давали молоко для немовляти, а сама преподобна харчувалася тільки дикими травами. Протягом семи років, переносячи знегоди, святий подвижник знаходився у вигнанні. Нарешті, на прохання ченців, ігумен дозволив їй повернутися в монастир разом з немовлям, де вона два роки прожила в затворі, повчаючи дитину страху Божому. Ігумен обителі отримав від Бога одкровення, що гріх ченця Феодора пробачив. Благодать Божа перебувала на ченці Феодорі, і незабаром всі ченці стали свідками знамення, доконаного молитвами подвижника. Одного разу в тій місцевості під час засухи пересохнули всі джерела води. Ігумен сказав братії, що тільки Феодор зможе відвернути лихо. Призвавши преподобну, ігумен велів їй принести воду з висохлого колодязя. З благословення ігумена преподобна Феодора принесла воду, після чого вода в колодязі вже не пересихала. Покірлива Феодора говорила, що диво здійснилося по молитві і вірі їх ігумена.

Перед смертю преподобна Феодора затворилася в келлії з отроком і заповідала йому любити Бога, покорятися ігуменові і братії, зберігати мовчання, бути незлобивим і покірливим, уникати лихослів'я і марнославства, любити некористолюбство, згадувати їх мандрівне життя. Після того, ставши на молитву, вона востаннє просила у Господа прощення гріхів. Разом з нею молився і отрок. Скоро слова молитви завмерли на вустах подвижника, і вона спокійно відійшла в Горній світ (+біля. 474 - 491).

Господь відкрив ігуменові про духовну досконалість ченця Феодора і про його сокровенну таємницю. Настоятель, щоб зняти наклеп з покійного, у присутності настоятеля і братії Енатськой обителі розповів про бачення і для посвідчення відкрив перси преподобної. Енатський ігумен і братія здригнулися від жаху за свій великий гріх і, припавши до святого тіла, із сльозами просили вибачення у преподобної Феодори. Звістка про святого подвижника дійшла до чоловіка преподобної Феодори. Він прийняв постриг в монастирі, де спасалася його дружина. Отрок, вихований преподобною, також пішов по стопах своєї прийомної матері, а згодом став ігуменом цього монастиря.

Інформаційний бум святими історіями:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/ym26oEMlMMg