Святий мученик Макавейський

Святий мученик Макавейський

Господь Бог любив і благословляв Ізраїльський люд. Але коли євреї нехтували справжнього Господа і стали поклонятися ідолам, Господь тяжко карав їх, причому руками язичницьких королів, які займали Палестину, руйнували містечка, вбивали жителів нашої планети, забирали їх у полон. Таке нещастя прийшло і до ізраїльтян приблизно 166 року перед народженням Ісуса Христа, коли сирійським царем був Антіох Єпіфан, який намагався змусити іудеїв перейти на грецьку язичницьку віру.

Безбожний Антіох послав у Єрусалим генерала Аполлонія і 22 тисячі бійців із завданням знищити всіх євреїв, а на їх місце поселити чужинців. В суботу, святий день іудеїв, Аполлон віддав наказ своїм бійцям вбивати євреїв. Іудеї, побоюючись порушити суботу, гинули без найменшої протидії; 10 тисяч потрапили в полон. Місто було розорено, а після спалено. Святиню перемінили на поганські божества. Іудеям заборонили святкувати суботу і виконувати приписи Мойсеєвого закону. Майже всі євреї відступили тоді від своєї віри, але частина залишилася вірною справжньому Всевишньому і його святому закону, за що по-геройськи проливали свою кров.

Великими страдниками під час цього переслідування були праведний Елеазар, Соломония і її сім синів «Макавейські мученики». Св. Єлеазар був старозавітним священиком, девьятдесятілітнім старим, у якого все, навіть сивувате волосся і мягка поведінка, говори про його чесноти. Його утискають іудеї вважали, що як їм вдасться зламати Елеазара, то його зразком послідують всі інші євреї. Спочатку вони пробували підкупити його засобами, пізніше залякати небезпеками і насильством, але без найменшого успіху. Єлеазар стояв непохитно у власній вірі. Деякі язичники, також іудейські зрадники із співчуття до праведного бітька стали переконувати його, щоб він наказував принести собі дозволене м'ясо перед їжею, а перед людьми вдавав, що їсть заборонену свинину. Коли він відповів спокусникам, що ніколи цього не зробить, щоб не віддати молодь спокусі не піддати себе на гріх і Божу кару, розлючені погани прийняли його на тортури. Елеазара нещадно били. Він сердечно молився: "Господи, твоє священне світло доходить до найпотаємніших глибин наших сердець, Ти бачиш тортури, які  я терплю, але моя душа задовольняється, що може мучитися за твій закон з святої боязкості Тобі". З цими словами праведна людина віддала свою душу Всевишньому, залишивши народові приклад мужності і чесноти.

Після Елеазара мученицькою загибеллю загинули семеро його синів. Соломония бачила погибель кожного власного малюка, а пізніше і сама дала життя за віру в справжнього Господа і його святий закон. Сини йшли на тортури, а мама підбадьорювала їх, заохочуючи до мужності і вірності Богу до кінця.
...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/181/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/QGOWlpa6tfg