Преподобномучениця Февронія діва

Преподобномучениця Февронія діва

Преподобномучениця Февронія діва постраждала за царювання Діоклітіана. Діоклітіан «284 - 305». Вона виховувалася в монастирі в містечку Сіваполе «Ассірійська область». Настоятелькою обителі була ігуменя Вріенній, тітка святої Февронії. Ігуменя, турбуючись про спасіння святої Февронії, призначила їй найбільш вимогливий стиль життя, ніж іншим черницям. За статутом обителі по п'ятницях сестри залишали свої праці і весь день проводили в молитві і читанні Святого Письма. Традиційно ігуменя доручала читання святій Февронії.

Слава про її богобоязливе життя поширилося по містечку. Авторитетна юна вдова Іерія, язичниця, стала відвідувати святу Февронію. Під впливом її настанов і молитов вона прийняла святе Хрещення. Новохрещенна привело до Христової віри власних батьків і родичів.

Діоклітіан направив до Асирії для винищування християн загін бійців на чолі з Лисимахом, Селином і Приймемо. Селін, дядько Лисимаха, відрізнявся жорстокістю щодо християн, а Лисимах був розміщений до них, бо його мама намагалася навіяти синові любов до християнської віри і загинула християнкою. Лисимах домовився зі своїм родичем Приймемо в міру можливості рятувати християн від рук катувальників. Коли загін бійців наблизився до обителі, насельниці втекли. У монастирі залишилися лише ігуменя Вріенній, її асистентка Фомаїда і свята Февронія, яка в той час важко нездужала. Ігуменя сильно сумувала, що її племінниця потрапить в руки катувальників, які могли поглумитися над нею, і добре молилася, щоб Господь зберіг її і зміцнив в сповіданні Христа Спасителя. Селін віддав наказ привести до нього всіх інокинь обителі. Прим із загоном бійців не знайшов нікого, крім 2-ух стариць і святої Февронії. Він жалкував, що і вони не зникли, і запропонував черницям піти. Але черниці вирішили не залишати місця власних подвигів і покластися на волю Господню.

Прим повідав Лисимахом про небувалу красу святої Февронії і рекомендував брати її собі в дружини. Лисимах відповів, що не хоче спокушати дів, присвячених Всевишньому, і просив Прима укрити де-небудь інокинь, щоб вони не потрапили в руки Сивина. Один з бійців підслухав розмову і доніс Селіну. Святу Февронію зі зв'язаними руками і ланцюгом на шиї привели до воєначальника. Селін запропонував їй відмовитися від віри в Христа і принести жертву язичницьким богам, він обіцяв почесті, заслуги і шлюб з Лисимахом. Свята діва твердо й безбоязно відповіла, що має Безсмертного нареченого і не обміняє Його ні на які земні блага. Селін піддав її запеклим тортурам. Свята молилися: "Рятувальник мій, не покинь мене в цей жахливий час!". Мученицю довго били, кров струмками текла з ран. Щоб збільшити муки святої Февронії, її повісили на дереві і розпалили під нею вогонь. Муки були такі безжальні, що люд став криком вимагати припинення катування ні в чому не повинної дівчини. Але Селін продовжув знущатися і знущатися над мученицею. Свята Февронія мовчала. Від безпорадності вона не могла вимовити ні слова. У люті Селін віддав наказ вирвати їй язика, вибити зуби, відрізати груди і, зрештою, відсікти обидві руки і ноги. Люди не виносили страшного виду і йшли з місця муки, клянучи Діоклітіана і його богів.

Посеред натовпу була присутня черниця Фомаїда,. яка потім досконально змалювала мученицький подвиг святої Февронії, і вихованка святої діви Іерія. Вона вийшла з натовпу і привселюдно дорікала Сивина за безмежну безжалісність. Він віддав наказ зловити її, але, дізнавшись, що Іерію як знатну даму безблаганно піддавати катуванням, залишив її, сказавши: "Своїми промовами ти накликаєш на Февронію ще більші муки". Зрештою, святій мучениці Февронії відсікли голову.

Йдучи з місця екзекуції, Лисимах волав і зачинився у власному приміщенні. Селін збирався обідати, але не міг прийняти їжі і прогулювався по покоям власного замку. Несподівано, подивившись вгору, він раптом позбувся мови, замукав подібно волові, звалився і, вдарившись об мармурову колону, розбив собі голову і тут же загинув. Коли Лисимах дізнався про подію, то промовив: "Великий Бог християнський, Він шляхетний, так як помстився за неповинну кров!" Він приготував ковчег, вклав у нього розсічене тіло мучениці і відніс в монастир. Ігуменя Вріенній звалилася без емоцій, побачивши покалічені останки святої Февронії. До вечора вона прийшла до тями і повеліла відкрити монастирські ворота, щоб всі могли прийти поклонитися святій мучениці та прославити Господа, дарував їй таке терпіння в муках за Христа Спасителя. Лисимах і Прим тоді ж зреклися ідолопоклонства, взяли Хрещення. Хрещення і чернецтво. Ієрія передала своє надбання в монастир і просила ігуменю Вріенній прийняти її в обитель замість святої Февронії.

Раз на рік, у день мученицької кончини святої Февронії, в обителі відбувався бенкет. Під час всеношної сестри обителі постійно бачили святу Февронію, яка займала своє буденне місце в храмі. Від мощей святої мучениці відбувалися численні чудеса і зцілення. Житея святої Февронії було написано свідком її подвигу черницею Фомаїдою.

У 363 році мощі святої Февронії були перенесені до Константинополя.

Незабаром після кончини святої Февронії святий Яків, єпископ Низибійський «пам'ять 13 січня», створив церкву і переніс у неї частинку мощей святої мучениці.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/112/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/8WAxpb8t6Mw