Святий Юстин Філософ.

Святий Юстин Філософ.

Народився св. Юстин наприкінці I або початку ІІ ст. (В основному дату його народження визначають приблизно 100-110 рр.), в стародавньому самарійському місті Сихемі, який був зруйнований в годину іюдейської війни в 70-му році, а після знову відновлений імператором Флавієм Веспасианом і отримав ім'я "Флавія Неаполь" ("новоспечений місто Флавія"). Заселили вибудуваний град переважно римські і грецькі колоністи. До їх числа належали і батько з матір'ю св. Юстина, особисто він повідомляє ім'я свого батька(Пріск) і діда (Вакх). Судячи з усього, сімейство його належала до вищого кола провінційної аристократії, що дозволило св. Юстину отримати належне навчання. З юних років у нього з'явилася велика воля пізнати істину і весь сенс життя і всякого буття. Намагаючись задовольнити цю жагу, молодий Іустин почав засвоювати філософію і про всі свої пошуки істини він розповідає в творі "Розмова з Трифоном іудеєм" (гл. 2-8). Він час від часу навчався в різних філософів і на перший погляд знайшов задоволення в філософії Платона, але випадок з старцем-християнином чітко змінив його думку і життя. Але до філософії св. Юстин ставився з повагою і після прийняття християнства. До кінця свого життя він зберіг ім'я філософа, і продовжував носити особливий плащ - одяг тодішніх вчителів філософії. Заклик до християнства стався після розмови з одним старцем-християнином на березі моря. Св. Мефодій Патарський і Євсевій Кесарійський вважають, що старець, який звернув Юстина, був "муж апостольський", можливо це був св. Полікарп Смирський (хронологічно це можливо).
Після звернення і хрещення (ці важливі події в житті св. Мученика відбулися, можливо, між 132-137 рр.), св. Юстин все своє буття присвятив місіонерству. За його словами, після звернення: "в душі моїй відразу загорілося полум'я і мене охопила любов до пророків і до тих мужів, братва Христових". Знайшовши єдину і істинну філософію проповідував Ніяк не платонівську філософію, а християнське повчання. На глибоке переконання св. мученика "всякий може оголошувати Істину і хто не звіщає про неї буде засуджений Богом" (розм.. 82, 3). Конкретних фактів з місіонерського життя св. Юстина ми знаємо дуже мало. Ймовірно, він багато подорожував і побував зокрема в Олександрії. У правліннях імператора Антоніна Пія (138-161) св. Юстин прибув до Риму, де і провів останні роки свого життя. Тоді він відкрив одну з перших християнських шкіл ду учнем був відомий апологет Татиан. Аж ніяк не будучи посвяченим у священний сан, тобто залишаючись мирянином, св. Юстин став яскравим зразком справжнього християнського вчителя. Обдарований і вчений відмінний оратор привернув до себе інтерес багатьох молодих людей, які ставали ревними учнями християнського вчення. Подібна популярність цього великого християнського вчителя і проповідника ніяк не могла не викликати реакції з боку язичників. Виразником подібних реакції і головним противником св. Юстина став язичницький мислитель Крискент. Св. страждалець не вважав його гідним носити ім'я "філософа", називаючи Крискента "любителем шуму" і "любителем порожніх звуків", тому він, нападаючи на християн, не допускав собі навіть самим поверховим чином вивчити вчення Христове. Прозорливо прозрів св. Юстин і свою мученицьку кончину, кажучи: "Я очікую, що буду спійманий і повішений на дереві ким-небудь з тих про яких я згадав, принаймні, Крискентом" (2 Апол. 3, 1-3). Так і сталося: св. Юстин спільно з шістьма учнями своїми відповідно до доносу був заарештований префектом Риму Рустиком (163-167 рр.); після суду славні мученики були обезголовлені. Точну дату мученицької смерті св. Юстина визначити важко і приблизно її датують між 165-167 рр. Дата пам'яті Православна Церква святкує 1 червня по ст. ст. У збірнику св. Симона Метафраста збереглися оповіді про мученицьку смерть св. Юстина і його учнів.
У ранньохристиянській Церкві св. Юстин був відомий не тільки як місіонер і вчитель, але і як головний письменник, його літературне заняття було досить активне. Євсевій Кесарійський характеризує її так: "Юстин залишив нам багато корисних творів; вони свідчать про розум, який пройшов школу і занурення в роздуми про Божественне". На превеликий жаль значна частка цих творів втрачена. Серед них твір "Проти всіх єресей", про який згадує сам св. Юстин (1 Апол. 26). Аналогічний твір "Проти Маркіоне", дійшов лише тільки один фрагмент, який цитує в. Іриней Ліонський: "Я не повірив би Самому Господу, якби Він повідомив мені, що поруч з Творець є і другий Бог" (Пр. Ер. ІV, 6, 2). Св. Іриней призводить і ще один фрагмент св. Юстина: "До пришестя Господа лукавий ніколи не насмілювався сварити Бога, бо не знав, що засуджений". Однак з усього широкої літературної спадщини св. Юстина збереглися до наших днів тільки три автентичні твори: це 1-а і 2-я Апології і "Розмова (діалог) з Трифоном іудеєм".

http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/71/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/ZlkTrWlzE78