Муки святого мученика Ісидора.

Муки святого мученика Ісидора.

14 травня по ст.ст./27 травня за н.ст.
У викладі святителя Димитрія Ростовського.

У першій рік царювання імператора Декія, вийшла постанова царська по всіх областях і країнах імперії римської, який наказував перерахувати воїнів і зібрати їх в армію. Згідно цієї нагоди під'їхали кораблі воєводи Нумерія до острова Хіосу для того, щоб зібрати на цьому місці всіх юнаків, що призначалися до військової служби.

В цю годину на острові Хіосі проживав праведний Ісидор, який походив з міста Олександрії, сильний тілом і бравий духом, за вірою ж християнин. Він проводив буття богоугодне, постійно борючись в пості та добродіяннях; він був чужий суєтних справ і нечистих задоволень світу цього; рівним чином він цурався і нечистих справ еллінських. Цей Ісидор за свою відвагу і хоробрість був записаний в число воїнів і зарахований до полку Нумеріеву.

Незабаром від імператора вийшло нове розпорядження, - змусити всіх християн поклонятися богам римським; тих же, хто ніяк не буде кланятись, повинен буде змушений до мук: особливо наказано було стежити за воїнами; якщо серед них перебував християнин, було наказано змушувати його до поклоніння і приношенню жертв ідолам, відповідно древньому римському звичаю.

В цю годину єдиний сотник, по імені Іулій, підійшовши до воєводи доніс йому, що блаженний Ісидор був християнином. Воєвода негайно ж наказав взяти святого. Коли праведний був представлений перед суд Нумеріана, то він запитав його:

- Яке ім'я твоє?

- Я називаюся Ісідором, - сказав праведний .

Воєвода сказав:

- Се ти не повінуєшься наказові імператора нашого Декія і не хочеш приносити богам жертву?

Праведний Ісидор відповідав на це:

- Хто боги ваші, щоб мені, християнинові, принести їм жертву? Чи не ідоли вони глухі , сліпі і нічого не відчувають?

Воєвода сказав на це:

- О злий і нечестивий обмовнику! Воістину, ти гідний великих мук і страти!

Праведний сказав:

- Істинно, я гідний страждати за ім'я Бога мого; для Його пресвятого імені я згоден узяти всяке зло і саму смерть, щоб Владика мій сподобив мене однієї долі зі святими мучениками, постраждалими за святе ім'я Його раніше мене. Але я вірую і твердо сподіваюся, що всі віруючі в Нього і хто надію на ім'я святе Його, ніколи не помруть, як сказав Сам Господь наш Ісус Христос: «Хто вірує в Мене» (Ів. 6:47 ), «якщо і помре, оживе» (Иоан.11 : 25).

- Принесеш Чи ти, Ісидор, - сказав Нумеріан, - жертву богам, якщо хочеш залишитися живим. чи ні?

Праведний відповідав:

- Коли б ти, та й забив мене, то над душею моєю у тебе немає влади. Тому муч мене, як хочеш, бо я маю Помічником своїм істинного і живого Бога і Господа Ісуса Христа, Який і нині зі мною і по смерті моїй зі мною буде, і я буду з Ним. Я не перестану сповідувати імені Його пресвятого до тих пір, поки в моєму тілі перебуватиме дух життя.

Воєвода сказав :

- Ти навіть один раз принеси жертву, підкоряючись наказу царського, а після дій, як хочеш.

Але праведний відповідав:

- Не думай, грішний, що ти спокусиш мене підступністю своєю. Той, хто єдиний раз зрікався від Христа і Бога свого, чи може зватися Його вірним рабом ? «Невірний в малому і в великому несправедливий» (Лук. 16:10), але я не дозволю собі навіть в думці моїй помислити про що-небудь, неугодне Господу.

Воєвода сказав :

- Я раджу тобі, Ісидор, для твоєї ж користі. Послухай же мене. Якщо ж ти мене не послухаєш, то я віддам тебе лютим мукам, і буду ганяти тебе доти, поки ти не сповідуєш велич богів наших.

Услід потім воєвода наказав своїм воїнам розтягнути святого і бити його чотирьом воїнам без милосердя.

Коли мучителі били святого, то оточив його народ та сказав йому:

- Підкорися,. Ісидор, волі імператора, якщо не бажаєш кінчити життя своє серед мук.

Але праведний відповідав:

- Я підкоряюся волі і наказу Бога мого, Царя небесного, який перебуває завжди. Цього Бога я сповідую і почитаю; я не відречуся від Нього, і не буду відтверджений ним в день суду.

Згодом бив мучитель довгу годину спокушав святого до ідолопоклонства і ласками, і погрозами, але зовсім не мав успіху і лише чув від мученика лайки і докори як собі самому, так і для богів своїх. Нарешті, сповнившись гніву, сказав:

- Я накажу порізати твій язик на частини.

Праведний відповідав:

- Хоч би ти і порізав язик мій, все одно сповідання імені Христового від уст моїх ти не віднімеш.

І відрізаний був язик у святого, за наказом мучителя. Проте святий і по відрізанні язика говорив досить чітко, прославляючи Христа, Бога істинного: воєвода ж від страху впав на землю і став німим. Коли його підняли з землі, то він не міг сказати жодного слова і висловлював свої думки лише маханням руки. Потім, попросивши папір, написав на нім:

- Я наказую усікти мечем Ісидора, за указом царським.

Коли слова ці були прочитані мученику, то він з радістю взивав, кажучи:

- Дякую Тобі, Господи Ісусе Христе за те, що Ти не позбавив мене благодаті Твоєї! Славлю Тебе, Владика мій, моє життя, моє дихання! Славлю Тебе, Господи, сила моя, просвітлення розуму мого! Прославляю Тебе, що дав мені мову, якою я безперестанно славлю Твою велич!

Кат же, взявши мученика, повів його на місце усікновення. Святий Ісидор йшов з радістю і поспішністю, прямуючи як ягня на заклання своє. Потім, подивившись на небо світлим обличчям і радісними очима, святий сказав:

- Владико Святий! Славлю Тебе за те, що Ти по милості Своїй нині приймеш мене в селища Твої і в місця спочинку.

А прийшовши на місце, на якому повинно було здійснитися усікновення голови мученика, святий попросив у ката дозволу помолитися. Потім, помолившись достатній час, схилив під меч чесну голову свою і, таким чином, був усічений за сповідання імені Ісуса Христа, Сина Божого, похилив на хресті пречисту голову Свою за нас грішних.

Після усічення чесне тіло святого мученика було кинуто мучителями без поховання, на поталу псам і звірам. Але один з числа друзів святого, на ім'я Амоній, таємний християнин, взявши тіло святого мученика, викопав могилу разом з іншими вірними братами і поклав чесне тіло Ісидора в землі, як якийсь великий скарб. Цей християнин і сам явив себе наслідувачем доблесного подвигу Ісидора; пливучи по протоці Геллеспонту, він прийняв вінець мученицький. Чесні ж мощі святого Ісидора були взяті згодом із землі некою благочестивою жінкою, на ім'я Міропіея, що прийшли сюди з міста Ефеса; намастивши чесні мощі дорогоцінними мазями і обвивши плащаницею чистою, вона поклала їх на почесному місці. Коли гоніння на християн припинилося, на честь святого мученика Ісидора була споруджена церква, в якій подавалися всілякої зцілення болящим від святих мощей мученика Христового, у славу Христа Бога нашого, прославляємого навіки разом з Отцем, і Сином, і Святим Духом. Амінь.

Управитель великий вселенній ти явився єси, святе, твоїми до Бога молитвами: темже оспівуємо тя днесь, мученику богомудрий, Ісидор преславний.

http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/46/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/V2TPZoo3yYI