10 квітня - преподобного Іларіона Нового, святого Стефана, чудот

10 квітня - преподобного Іларіона Нового, святого Стефана, чудотворця

Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті преподобного Іларіона Нового, святого Стефана, чудотворця.

Преподобний Іларіон з юности монахом був, хрест несучи і за Розп'ятим ідучи. Підкорив пристрасті плотські повстримністю, усіх монахів чеснотами перевищив і, в темній хатині себе замкнувши, без усілякого гамору прожив літ багато, і просвітився безпристрасністю. Тим і священичого сподобився сану, і став ігуменом монастиря, який Пеликита називався, що в Азії був, поблизу Єлеспонта. І чинив чуда надзвичайні: тваринам, які шкодили збіжжю, що росло, наказував і відганяв їх словом з нив і вертоградів, град великий утвердив молитвою, землю спраглу хмарами напоїв, течію ріки, як Єлесей-пророк, розділив, висохлу руку чоловікові зцілив, сліпцеві дав прозріти і кривим ходити дарував, бісів відігнав, рибалкам, які довго в ловитві марно трудилися, рибами багатьма сіті наповнив. Пише ж про нього преподобний Йосиф Піснеписець у восьмій пісні канону, що за шанування чесних Спасителевих ікон гоніння перетерпів, мучений від катів. І мучеником його називає: жив-бо за царювання [як же місяцеслов розповідає] Лева Вірменина, який ікони святі потоптав. Иншим же здається, і це на правду подібно, що жив за царювання Лева Ісаврянина і сина його Копроніма багато років перед Левом Вірменином, постраждав за святі ікони в той час, коли воєвода Копронімів Лаханодракон на монастир, що називався Пеликита, напав із військом несподівано у святий Великий четвер Спасителевих Страстей, коли правилася Божественна Служба. Увійшовши в церкву, у вівтар, нахабно звелів співам замовкнути і скинув Святі і животворні Христові Таїнства на землю. Тоді, найвибраніших ченців сорок два взявши, залізними кайданами скував, решті — одним, рани люті наклавши, тіла їхні розшматував, иншим бороди і лиця, смолою обмастивши, обпалив, иншим — носи повідрізав. Тоді монастир із церквою підпалив, а закованих сорока двох найвибраніших отців у далекі ефеські краї вигнав і там, у якійсь сільській лазні замкнувши, насильницькою смертю заморив. У той-бо час і преподобний цей Іларіон, так розуміємо, як найголовніший серед отців тих, ігуменства чин маючи, постраждав.

святий Степан

Стефан преподобний, Христовий ісповідник, жив у роки царя Лева Вірменина, змолоду постницьке життя полюбив, усіма чеснотами прикрасився. І став ігуменом Триклійського монастиря за благаннями монахів, що там були. І багатьох людей ученням своїм переконав богоугодно жити і в чистоті перебувати. Тоді злочестивий цар чесні і святі ікони почав скидати і гоніння люте на правовірних підняв — прикликав преподобного Стефана і примушував його відректися від пошанування святих ікон і проти православної віри на запекле іконоборство рукою своєю підписатися. Преподобний же не лише те зробити відмовився, але і цареві докорив, назвавши його нечестивим і правдивій вірі чужим. Мучений був довго ранами і в'язничними путами, тоді у вигнання відісланий. Злостражданнями ж і хворобами стомлений, перейшов до Христа Бога, за Нього ж великі підняв подвиги і перетерпів муки.

Згідно «Житія святих» Димитрія Туптала (Ростовського).