24 березня, Святитель Софроній, Патріарх Єрусалимський (638-644)

24 березня, Святитель Софроній, Патріарх Єрусалимський (638-644).

Святитель Софроній, Патріарх Єрусалимський, народився в Дамаску. З юних років він відрізнявся благочестям і любов'ю до наук. Особливо він досяг успіху в філософії, за що його стали називати Премудрим. Але майбутній святитель шукав вищої мудрості в монастирях, в розмовах з пустинножителями. Він прибув до Єрусалиму, до обителі святого Феодосія, і там зблизився з ієромонахом Іваном Мосхом. Він став його духовним сином і перебував у нього у послусі. Праведники разом подорожували по монастирях, записували житія і повчання подвизалися в них. З цих записів пізніше склалася їх знаменита книга "Лимонарій" або "Луг духовний", яку високо оцінив Сьомий Вселенський Собор.

Рятуючись від спустошливих набігів персів, святі Іван та Софроній залишили Палестину і віддалилися до Антіохії, а звідти до Єгипту. У Єгипті святий Софроній тяжко занедужав. У той час він і вирішив стати ченцем і прийняв постриг від преподобного Івана Мосха. Після одужання святого Софронія вони обидва вирішили залишитися в Олександрії. Там їх з любов'ю прийняв святий Патріарх Іван Милостивий (пам'ять 12 листопада), якому вони надали велику допомогу в боротьбі проти монофелітов. В Олександрії у святого Софронія захворіли очі, і він удався з молитвою і вірою до святих безсрібників Кіра і Івана (пам'ять 31 січня) і в церкві, присвяченій їм, отримав зцілення. На знак подяки святий Софроній написав житіє святих цілителів-безсрібників.

Коли варвари стали загрожувати Олександрії, святий Патріарх Іван у супроводі святих Софронія та Івана попрямував до Константинополя, але по дорозі помер. Святі Іван і Софроній з одинадцятьма іншими ченцями вирушили до Риму. У Римі преподобний Іван помер (+ 622). Тіло його було перевезено святим Софронієм до Єрусалиму, і поховано в обителі святого Феодосія.

У 628 році з перського полону повернувся Єрусалимський Патріарх Захарій (609 - 633). Після його смерті протягом двох років патріарший престол займав святий Модест (633 - 634; пам'ять 18 грудня), а після смерти святителя Модеста Патріархом був обраний святий Софроній. Святитель Софроній багато попрацював на благо Єрусалимської Церкви як її Предстоятель (634 - 644).

Наприкінці життя святитель Софроній зі своєю паствою пережив дворічну облогу Єрусалиму магометанами. Виснажені голодом християни погодилися нарешті відкрити міські ворота з умовою, що противник пощадить святині. Однак ця умова не була виконана, і святий Патріарх Софроній помер у глибокій скорботі про осквернення християнських святинь.

До нас дійшли твори патріарха Софронія з догматики, а також "Пояснення на Літургію", Житіє преподобної Марії Єгипетської (пам'ять 1 квітня), близько 950 тропарів, стихири від Великодня до Вознесіння. Ще будучи ієромонахом, святий Софроній переглянув і виправив "Статут" монастиря преподобного Сави Освяченого (пам'ять 5 грудня). "Трипіснеці" святителя на Святу Чотиридесятницю входять і до складу сучасної Тріоді.