20 грудня - день пам'яті святителя Амвросія, єпископа Медіолансь

20 грудня - день пам'яті святителя Амвросія, єпископа Медіоланського (397).

Святий Амвросій народився в 340 році у північній Італії в багатій і знатній римській сім'ї. Здобувши прекрасну юридичну освіту, він з 370 року обійняв посаду консульського профекта (правителя) провінцій Лігурії і Емілії. Одного разу в Медіолані (сучасному Мілані), головному місті Лігурії, відбувалося обрання єпископа, і між православними і аріанами йшли гарячі суперечки. Амвросій з'явився в храм для впровадження порядку, і раптом якийсь голос, наче дитячий, пролунав: «Амвросій – єпископ». Народ і сам імператор Валентин побачили в цьому Боже обрання. Амвросій, який був тоді ще в числі оголошених, відмовлявся і навіть втік з Мілана. Але згодом він змушений був погодитися на обрання, прийняв хрещення, і протягом восьми днів пройшов всі церковні ступені і був висвячений в єпископа (374 р.).

Одразу після рукопокладення він роздав бідним своє майно. Потім почав старанно вивчати Священне Писання і творіння отців східної Церкви. Тільки після цього він розпочав активне єпископське служіння.

Святий Амвросій мужньо боровся проти аріанської єресі, яку підтримувала імператриця Юстина. В пам'ять перемоги над аріанством він склав гімн «Тебе Бога хвалимо», який до цих пір співається на подячних богослужіннях. Саме його стараннями було вилучено з імператорського титулу язичницьке звання верховного священика (pontifex maximus), жерці і ідольські капища були позбавлені підтримки, був погашений так званий священний вогонь весталок і винесена з сенату статуя Перемоги.

Святий Амвросій явив приклад пастирської твердості та мужності, коли наважився не пустити до храму імператора Феодосія, після кривавого побиття фесалонікійців, які повстали проти нього. Амвросій сказав імператору: «Людина, яка пролила стільки крові, не може бути в храмі Бога миру». Імператор заперечив: «І Давид згрішив, але не позбувся милості Божої». На що Амвросій відповів: «Ти наслідував Давида в злочині, наслідуй же його і в розкаянні», і наклав на нього епітимію для примирення з Богом і Церквою.

У 387 р. під впливом його проповідей увірував і прийняв хрещення блаженний Августин, який став потім єпископом і одним з найбільших богословів Західної Церкви.

Останні роки життя Амвросій провів в постійній молитві, спокійно очікуючи своєї кончини, яка наступила у 397 році. Святий Амвросій шанується в числі найбільших богословів і отців Церкви. Він відомий також, як упорядник церковного співу: він ввів розмірний такт, правильні ритми і різноманітні мелодії в співі. Багато текстів пісень він запозичив у святого Єфрема Сиріна і у Іларія, але і сам написав близько 30 гімнів.